Остання виставка про «довоєнний» Крим
Усе як завжди… Ведмідь-гора й гори в туманах, мости й причали – цього разу трохи незнайомі, бо море холодне, сіре, одне слово – незнайоме зимове море. Мало хто з нас бачив кримське море таким. А тепер, можливо, ще довго ніхто й не побачить його сонячним
Коли студенти-графіки Видавничо-поліграфічного інституту КПІ буквально два місяці тому навідались на півострів, до «холодної кримської війни», як її тепер називають, було нереально далеко. Зараз же виникла ідея показати свої останні роботи світові, як, можливо, останнє, що було написано в мирному Криму. Усі знають, що свідомість художника – то дивно-загадковий простір, на який часом впливає не реальна картинка, а підсвідоме ставлення до об’єкта. Хтозна, яким бачитимуть півострів тепер?
Але це забагато запитань для однієї статті. Треба прийняти як факт, що маленький задум київських студентів дивним чином актуалізувався та кристалізувався на виставці в галереї «Мінус 4».
Ще недавно ми лишались молодими романтиками, закоханими в чисте незаангажоване мистецтво, – пояснили свою ідею художники. Проте час ілюзій минув, нещодавно ми прокинулись в іншій країні. Тепер доводиться боротися за право хоч інколи наївно вірити в чисту красу. Сьогодні й зараз, нехай з пензликом і мольбертом, але вони воюють за Крим без воєнних декорацій.
– Буквально на Новий рік ми були в Криму, щоб замалювати незнайоме зимове море, – поділилася враженнями учасниця виставки Інна Козак. – Зимою так тихо, таке, знаєте, важке срібло в повітрі… Особливо добре це відчувалося в Гурзуфі. Ми ще жартували, що треба встигнути з’їздити, бо в країні неспокійно. Дожартувались… Цікаво те, що всі ми знаходились в одному місті, навіть працювали з одного балкона, а роботи вийшли зовсім різними. Футуризм, графіка, різні техніки… Крим надихає. З іншого боку, він тоді був зовсім іншим – повільним і аполітичним. Важко повірити, що таке з ним зробила інформаційна війна, що так легко керувати цими спокійними людьми.
Художники запевняють: прямо зараз уже не поїхали б на півострів,прихопивши кілька чистих аркушів для замальовок. Однак дуже не хочуть вірити, що їм вдалося «захопити» останній мирний Крим. Також не хочеться думати про те, що тепер неодмінним місцевим пейзажем надовго стали невпізнані «зелені чоловічки». Нехай це краще буде повільний, засинаючий на зиму півострів…
