Опозиція пропонує нові податки: Кириленку захотілося вітчизняного «кіна»

Користувачі інтернету будуть за власні кошти утримувати напівживих вітчизняних «кіномитців»

Затяті борці за щастя малого й  середнього бізнесу відчули весняне загострення патріотизму. І поклали на вівтар цього самого почуття власні принципи. Таке враження виникає від звістки про те, що найопозиційніший В’ячеслав Кириленко, заступник голови фракції ВО «Батьківщина», голова Комітету ВР з питань культури і духовності, взявся… лазити по кишенях. А як іще назвати його суперідею підтримати вітчизняний кінематограф за рахунок нового податку, який пропонується стягувати зі споживачів телекомунікаційних послуг?

Борець за культуру і духовність пан Кириленко своїм Законопроектом №2576 «Про внесення змін у Податковий кодекс стосовно підтримки національної кінематографії» пропонує брати «на кіно» 2 % з прибутків не лише компаній, що займаються кінопрокатом (тут є хоч якась логіка, хоча ціни на квитки до кінотеатрів суттєво зростуть), а й із телефонних компаній і таких, що пропонують послуги цифрового телебачення й інтернету.

Для початку повернімося до подій листопада 2010 року. Тобто, до «податкового Майдану», коли підприємці гучно протестували проти нового Налогового кодексу. Серед непримиренних бійців за податкові свободи був і… пан Кириленко. Він палко закликав Віктора Януковича ветувати Податковий кодекс, прийнятий Верховною Радою. І ось тобі – тиць-перекидиць, копійка впала. І немала: експерти кажуть, що введення цього податку реально підвищить вартість телекомунікаційних послуг для пересічного користувача (тобто, для нас із вами) на 5 – 10%.

Як казав Остап Бендер, «какая цель у нас, господа? Цель святая!». Свята мета пана Кириленко – заповнити нарешті телеефір і екрани кінотеатрів продуктом, національним за формою і патріотичним за змістом.  Але ж…

Люди, які займаються кіновиробництвом, кажуть, що нині ситуація з вітчизняним кіно є досить дивною. В Україні залюбки працюють зарубіжні режисери, знімається безліч серіалів (російських, ха-ха!), а ось власне українські «митці» давно вже вийшли в тираж, перетворилися на творчих імпотентів  і протягом багатьох років видали мізерну кількість чогось путнього.  Хіба що стрічку про бібліотекарку, яка закохалася в портрет Президента (дивіться тут). Або анонсований патріотичний трилер про козацтво із гетьманом у виконанні вилоносного Ляшка (тут).

І хоч скільки збирай із народних кишень на вітчизняне кіно, нормального «кіна не буде». За великим рахунком – чому населення своїм коштом повинне фінансувати патріотичну кіномрію пана Кириленка? Пригадується, наш законотворець колись працював на посаді віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань. Мав усі важелі, аби вітчизняна кіноіндустрія повстала з колін. Але тоді чомусь Кириленка важка доля митців не цікавила.