Помста окупантів: «Кримська платформа» спровокувала ФСБ на масові арешти кримськотатарських активістів

Поки весь світ, затамувавши подих, спостерігає за подіями в Афганістані, Крим потерпає від чергових репресій з боку Російської Федерації.

У помешканні кримськотатарського активіста Нарімана Джеляла 4 вересня відбувся обшук, після чого чоловіка вивезли в невідомому напрямку. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив у Фейсбуку, що затриманий перебуває в будівлі ФСБ РФ у Криму.

Протягом 3-4 вересня було заарештовано ще чотирьох осіб: Азіза Ахтемова, Асана Ахтемова, Ельдара Одаманова, Шевкета Усеїнова. Біля будівлі управління ФСБ Російської Федерації зібралося близько 40 кримських татар, серед яких журналіст «Кримської Солідарності» Айдер Кадиров. Чоловіки і жінки намагалися дізнатись про долю арештантів. Натомість, за словами Рефата Чубарова, їх усіх насильно завантажили в поліцейські автобуси. Як повідомляють у Кримськотатарському Ресурсному Центрі, згодом затриманих випустили, однак двом особам висунули обвинувачення непокори співробітникам поліції і дали 10 та 15 діб адміністративного арешту. Наступного дня до деяких активістів прийшли співробітники поліції та запросили на бесіду до відділку. Двічі приходили і до журналіста Айдера Кадирова, йому вручили повістку, нібито він — свідок у якійсь невідомій для нього справі.

Заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров вважає, що затримання Нарімана Джеляла — відповідь активісту, зокрема і за участь у «Кримській Платформі». Цю ж думку поділяють в офісі президента України. Громадянська журналістка Ельмаз Кірімлі зауважила: «Можливо, в якійсь мірі саміт вплинув, але я вважаю, що це лише одна з причин. Головна — в тому, що в цих людей тверда громадянська позиція, вони не бояться висловлювати свою думку, вони патріоти кримськотатарського народу. Тут таких не люблять».

Голова Ukrainian Gambling & Betting Association Микола Мельник на своїй сторінці у Фейсбук пише: «Російська Федерація буде посилювати тиск на кримських татар з метою їх виселення з Криму. Що б не робила Україна, як би глибоко не був занепокоєний світ, але це невідворотно. Так само, як і не відворотна війна з РФ».

Натомість Тетяна Подворняк, представниця Кримськотатарського Ресурсного Центру, наголошує, що боротьба кримськотатарського народу була і є мирною: «Кримськотатарський Ресурсний Центр за ненасильницьку боротьбу — ту, яку проводить цей народ протягом всього свого життя. Тільки таким шляхом ми зможемо повернути Крим, тому що відповідаючи агресією на агресію ми не досягнемо миру».

Політолог, кандидат історичних наук Євгенія Горюнова переконує: «Якби ми мали справу з неядерною державою, то ще можливо було б говорити про якісь миротворчі операції, як, наприклад в Кувейті. Що стосується Росії, то тут ми маємо якраз таку ситуацію, де весь цивілізований світ не може діяти за допомогою сили, хоча країна є явним агресором. Це може призвести до війни, а ми розуміємо, що це буде за війна за участі ядерної держави. Тому, безумовно, тут ми (світ) маємо діяти з точки зору правових норм і намагатися за допомогою права Росію – тут хочу процитувати Марчука – «загнати в стійло», щоб вона розуміла, що не можна порушувати норми міжнародного права».

Оскільки хвиля арештів очевидно спричинена самітом «Кримської Платформи», з’являється надія на широкий резонанс. Ельмаз Кірімлі сподівається, що нам необхідна рішуча реакція світової спільноти на те, що відбувається в Криму, бо «ми тут знаходимось у вакуумі».

Зі слів Євгенії Горюнової, «Кримська Платформа» мала б зіграти важливу роль. Ключовий момент, що справа Нарімана Джеляла сфабрикована, і це зрозуміло навіть людині, яка не має жодних фахових здібностей. «Його взагалі не було у той час в Криму. І, до речі, де він був? Він був на саміті. Тут, як на мене, дуже показовий момент, тому що справи, які були раніше, були ще до існування цієї платформи. Тут ми її створили, і вона має функціонувати, інакше навіщо розповідати світові, що ми тепер будемо боротися за деокупацію Криму. А одна зі складових цієї деокупації — це, безумовно, захист прав людей. І якщо, наприклад, до «Кримської платформи» можна було говорити, що ми не маємо інструментів, то тепер цей інструмент є, і я не розумію, чому ми його не використовуємо. Особливо в тому контексті, що Наріман Джелял страждає якраз через те, що він поїхав на саміт «Кримської платформи». Отут потрібно казати і в ООН, і на інших майданчиках саме про це: людина поїхала на саміт, і фактично за це під вигаданим приводом їй загрожує дуже великий термін».

Британія засудила затримання кримських татар та закликала РФ звільнити Нарімана Джеляла та інших політв’язнів.

Як повідомляє Кримськотатарський Ресурсний Центр.За період окупації Криму зафіксовано 233 переслідуваних за «кримінальними справами» і політичних в’язнів, з них 165 – кримські татари.

Софья Мельник, студентка Інституту філології та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського