Наш маленький національний дурдом
Третина парламентських законопроектів може бути маячнею психічно хворих людей
Є такий старий жарт: «Психіатри кажуть, що здорових людей нема – є недообстежені». Але в кожному жарті є доля жарту, все інше – правда. Нарешті це було визнано на офіційному рівні.
Принаймні, головний позаштатний психіатр МОЗ Ірина Пінчук нещодавно заявила, що кожен третій українець за життя мав хоча б раз звернутися по допомогу до психіатра. (Це – дані епідеміологічного дослідження, проведеного Асоціацією психіатрів України). Але, бідкаються фахівці, насправді до них звертаються лише п’ять людей із приблизно двох сотень.
Але й це не все. Якщо до психіатричних розладів можна віднести й банальну депресію, що загрожує лишень самому хворому і є безпечною для оточуючих, то серед важко хворих «на голову» осіб до фахівців звертаються лише 20 відсотків. Інші гуляють собі вулицями, вдивляючись у цікавий світ навколо.
Ми вже писали про те, що світова фінансова криза і викликаний нею сплеск психічних розладів упливає на геном людини: це довели вчені з Каліфорнійського університету (Лос-Анджелес, США). А ось Ірина Пінчук додає, що охорона психічного здоров’я є складовою політичної безпеки держави, тому остання повинна опікуватися цим питанням. Але дивіться: якщо, наприклад, у парламенті 450 депутатів, то, виходить, десь 150 із них потребують психіатричної допомоги. А серед «недообстежених» можуть зустрічатися навіть небезпечні маніяки! Про яке психічне здоров’я на державному рівні може йти мова?
А ми ще дивуємося, чому це в нашому парламенті час від часу народжуються такі цікаві законопроекти…
