На «Молодості» Україна виділилася коханням венеролога і космонавта
У столиці триває 43-й вітчизняний кінофестиваль
Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» із року в рік розростається кількістю номінацій, і 43-й за рахунком фест не став винятком. Основна програма передбачає визначення кращих фільмів молодих режисерів, однак тут український кінематограф поки лишається у своїй традиційній ролі. Тобто, як завжди, підпрацьовуємо аутсайдерами… Із позаконкурсних прем’єр – у нас купа документальщини. Звертає на себе увагу в цій категорії хіба що веселенька історія про захмарне кохання венеролога і космонавта… Єдиною українською повнометражкою у міжнародній конкурсній програмі є стрічка «Такі красиві люди» Дмитра Мойсеєва. Фільм, як на пересічного глядача, відверто нудний і безідейний. Особливо виділяється наша кіноробота на тлі енергійніших суперників. Можливо, ставитися до цього треба, як до Євробачення – усі везуть на конкурс ліричні композиції, а в результаті перемагає шалена Руслана. Просто ніхто не знає, що саме цього року буде популярним… Так і у нас є надія, що на рідному конкурсі вдасться виділитися хоча б самозаглибленими ідеями. А взагалі йдеться не про темповий аспект, а про набагато сильнішу насиченість сюжетну іноземних конкурентів. Здається, що українських режисерів соціальні проблеми хвилюють хіба що в короткометражному форматі…
Зате чим завжди виділяється «Молодість» (і про що власне й пишуть критики, ігноруючи вітчизняні стрічки), то це гарними позапрограмними показами. Звісно, переглянути все – абсолютно неможливо. Тим більше хочеться розповісти хоч про частину… І франкомовна, і скандинавська панорами яскраво демонструють, чим живе європейський кінематограф. Окремо нам покажуть нідерландський фільм «Боргман». Це вже не робота дебютанта, однак фільм цього року висунутий на «Оскар». Комедія абсурду Алекса ван Вармердама стала вдалим поверненням голландського режисера до світового кінематографу. Тим більше, що колоритний автор стрічки з характерною бомжацькою зовнішністю сам грає одну з головних ролей – «Порушника спокою» (таким є переклад стрічки українською).
Серед франкомовних фільмів теж варто виділити кілька новинок. Насамперед, володаря премії «Вулкан» за технічну майстерність на Канському фестивалі – стрічку «Ґріґрі». У темношкірого хлопця, ще й із паралізованою ногою, є мрія стати танцівником. Натомість герой танцмайданчику перетворюється на контрабандиста. Але гарячий і темпераментний характер Ґріґрі запалює стрічку в прямому та переносному сенсі слова. Так, це не зовсім класична історія Попелюшки, одначе нашого глядача не часто балують африканськими прем’єрами, ще й гарної якості.
Загалом франкомовне кіно давно визначилось із ключовою сюжетною лінією. Це, звісно, проблеми мусульман, біженців і все довкола цих ідей… Історію ізраїльсько-палестинського конфлікту можна побачити у стрічці «З волі Аллаха», що вже має нагороду Міжнародної федерації кінопреси на Берлінському фестивалі. Це розповідь про лікарку, яка живе в Ізраїлі, а працює з вагітними жінками у Палестині. Фільм актуальний, його можна легко віднести до категорії «чіпляє за живе». Звідси – і нагороди.
Еміграційна тематика потроху заповнює і скандинавський кінематограф. Ось тільки місцевий гумор – це щось особливе! Наприклад, у шведському фільмі «Поїсти, поспати, померти» головна героїня-мусульманка із знайомим для нашого слуху ім’ям Раша грає просто-таки бой-бабу в кращих традиціях російського кінематографу… Відірватися у своїй роботі спробував і режисер Крістоффер Бое. Бажаєте знати сенс скандинавського гедонізму? Ніколи не вгадаєте, але це «Секс, наркотики і податки». А замість того, щоб їхати в косухах на байку в далеку далечінь під променями заходу сонця, датчани яскравого сонячного дня прямують на раритетному авто по полю соняхів. Не забуваємо, скандинавський гумор…
Якщо ж бажаєте чогось актуального, то підійде «Піратська бухта» без клавіатур». Фільми про хакерів і геніїв а-ля Джобс лишаються трендом уже другий рік поспіль. Хоча подібна тематика – на любителя. Загалом класичних сюжетів у світовому кінематографі менше півсотні. Й усі вони на «Молодості» є. А в деяких молодих режисерів є ще й своя думка… Мабуть, тому фест і досі є одним із найкращих в Україні.
