Британський українець Павло Гунька (бас-баритон) разом із британським піаністом Річардом Вайлдсом озвучать світ Тараса Шевченка та Вільяма Шекспіра в українській мистецькій пісні. Нарешті концертна програма «Шевченко і Шекспір. Мрії, Прагнення, Відчай», яку всесвітньовідомі артисти успішно представили за кордоном, у рік 400-річниці від дня смерті В.Шекспіра потрапить в Україну. Як зазначає доктор мистецтвознавства Аделіна Єфіменко, «для Павла ця подія є знаковою, адже він народився і проживає у місті Ковентрі, розташованому в центральній Великобританії неподалік Стратфорду-на-Ейвоні – місті паломництва всіх обожнювачів Шекспіра»
Камерно-вокальні твори М. Лисенка, Я. Степового, С. Туркевич на поезію Т. Шевченка та «Цикл Шекспірівських Сонетів» О. Яковчука у виконанні П.Гуньки та Р.Вайлдса прозвучать у Лисенковому залі Національної філармонії 5 червня та в концертному залі ім.С.Людкевича Львівської філармонії 9 червня.
Артисти приготували для публіки подарунок у вигляді вишуканих програмок концерту, в яких надруковано тексти всіх творів українською та англійською мовами. Тож слухачі будуть мати щасливу нагоду наблизитись до ідеалу краси обох поетів і, можливо, завдяки українській мистецькій пісні, відчути духовне переродження.
Дещо незвичне для української публіки визначення вокальних творів як мистецьких пісень невипадкове. Співак Павло Гунька переконливо вживає термін саме «мистецька пісня», тобто art song (англійською), das Lied (німецькою) або mélodie (французькою). В академічній музиці, мистецька пісня – це найбільш розвинута форма для голосу й інструмента. На думку канадського музиколога Василя Сидоренка, вона з’являється на початку XIX ст., коли фортепіано, як інструмент, досягає певної досконалості. Мистецька пісня охоплює найкращі ідеали поезії, музичного мистецтва та композиторської майстерності. Вона яскраво передає настрій, драму, переживання широкою палітрою різноманітних музичних звуків. Тут фортепіанна партія – не просто акомпанемент, а невід’ємна частина музичної канви.
«Немає іншої музичної форми, щоб так поєднувала всі ці елементи в одне ціле. Але чому мистецька, а не художня пісня, – розмірковує Василь Сидоренко, – Є музичне мистецтво, є художнє мистецтво, але немає музичного художества! Замість того, щоб сліпо запозичати ідіоми з російської мови, треба творити відповідну українську термінологію. Мистецька пісня – це найкраща назва, яка уникає всіх неточностей слова художній».
З 2004 року в Канаді активно розвивається грандіозний проект «Українська мистецька пісня» (Ukrainian Art Song Project), автором ідеї та його творчим керівником є відомий оперний співак Павло Гунька. Мета UASP знайти, записати, вивчати і пропагувати мистецьку пісню видатних українських композиторів і повернути її на своє законне місце на світовій арені та в історії.
На студії Глена Гульда у Торонто вже записано 17 компакт-дисків, загалом 350 мистецьких пісень із 1100 одинадцятьох українських композиторів. Ноти всіх пісень в рамках проекту доступні для вільного доступу через інтернет безкоштовно.
Павло Гунька мріє за допомогою UASP підняти українську професійну пісню на світовий рівень німецької або італійської: «Я щасливий, що маю нагоду працювати з найвидатнішими диригентами та режисерами світу і всі знають, що я «британський українець». Усе, чого вчуся в них, стараюся привносити до проекту записів українських класичних пісень. Українська класична мистецька пісня віддзеркалює культурну глибину наших людей. Понад 1500 тис. пісень видатних українських композиторів – це важлива і цінна частина нашої культурної спадщини. Дай Боже, щоб цілий світ почув про нашу класичну пісню».
Аделіні Єфіменко днями пощастило побувати на репетиції програми концерту «Мрії, Прагнення, Відчай» Павла Гуньки та Річарда Вайлдса у Мюнхені. Своїми враженнями про театр мистецької пісні Павла Гуньки та інтерв’ю з маестро вона радо поділиться із читачами найближчим часом.
Shake-ShevposterkyivLviv-Final
