Міст через Керченську протоку з’єднає Крим і Тамань
На цьому тижні у Києві можуть пройти україно-російські переговори щодо спорудження мостового переходу через Керченську протоку, повідомляє агентство «Інтерфакс-Україна». Будівництво такого моста вже давно не є надзавданням з технічної точки зору. Тому наші країни мають усі можливості побудувати міст через Керченську протоку, не спираючись на неперевірені технічні рішення. Це стане гарантією багаторічної безпроблемної експлуатації його.
Міст через Керченську протоку безумовно потрібно будувати: адже він не просто з’єднає Крим і російську Тамань, але й стане важливою частиною одразу декількох міжнародних транспортних коридорів. Зокрема, цей міст повинен істотно скоротити шлях транспорту в проектах автодороги й залізниці довкола Чорного моря, прискорити проходження транспорту по лінії Євросоюз-Кавказ. Реалізація кожного із цих проектів принесе Україні величезні вигоди.
Сам по собі міст аж ніяк не є найдорожчою частиною транспортної інфраструктури, що має бути зведена в даному регіоні як з українського, так і з російського боку. Також необхідно побудувати кілька сотень кілометрів нових магістральних автодоріг і двосторонніх електрифікованих залізничних колій по обидва боки Керченської протоки, що стане великим навантаженням для бюджету. Тому до реалізації проекту потрібно максимально залучати приватний капітал.
Історія питання нараховує кілька десятиліть. Ідею створення подібного мосту висловив німецький рейхсміністр озброєнь і військового виробництва Альберт Шпеєр, він же забезпечив підготовку до спорудження об’єкта. Однак, перший залізничний міст через Керченську протоку був побудований в 1944 році радянськими саперними частинами з конструкцій, залишених німцями. Оскільки сапери забули, окрім мостових опор, змонтувати ще й криголамні конструкції, міст був зруйнований льодом, не прослуживши й року. Його частини ще кілька десятиліть заважали судноплавству в Керченській протоці.
За понад два десятиліття назалежності України проект створення мосту через Керченську протоку обговорювався неодноразово, проте так і не був запущений. Причини затримки називалися найрізноманітніші: від нестачі коштів у періоди економічних труднощів до загрози оперативного перекидання військ по мосту в Крим у періоди загострення відносин між Україною й Росією.
Наші країни відновили роботу над проектом будівництва мосту «Крим-Кавказ» після того, як президентом України на початку 2010 року став Віктор Янукович. Російська сторона висловила зацікавленість у тому, щоб міст був готовий до 2014 року — до Олімпійських ігор у Сочі: адже міст через Керченську протоку міг би скоротити транспортний шлях з Херсона в Новоросійськ на 450 км. Міжвідомчу робочу групу з питань будівництва мостового переходу через Керченську протоку Кабінет міністрів України розпорядився створити в серпні 2010 року. На той момент вартість будівництва оцінювалася $600-800 млн, причому остаточна сума могла виявитися вищою. Окрім того, пропонувалися проекти будівництва під Керченською протокою підземного транспортного переходу.
Нинішній проект будівництва транспортного переходу через Керченську протоку розроблений російською проектно-будівельною фірмою «Спецфундаментбуд», він припускає будівництво мосту на палях довжиною 4,5 км і висотою 50 м, що з’єднає порт «Крим» з портом «Кавказ». Проект передбачає можливість прокладання комунікацій для транспортування нафти. Вважається, що міст може бути побудований протягом 2-х років, при цьому з березня 2005 року була відновлена залізнична поромна переправа через Керченську протоку між зазначеними портами.
У жовтні 2013 року прем’єр-міністр Микола Азаров повідомив у Лівадії в рамках відкриття IV Міжнародного Чорноморського економічного форуму про активізацію проекту будівництва мосту через Керченську протоку. На початку листопада 2013 року з’явилася інформація про те, що урядову делегацію на переговорах з Росією щодо будівництва транспортного переходу через Керченську протоку очолить віце-прем’єр Олександр Вілкул. Відповідне рішення Кабмін ухвалив 18 листопада.
