Мінполторак проти Мінстеця
На вулиці Полторака перевернувся КАМАЗ з пряниками: президент підписав закон про право створення Міністерством оборони друкованих видань на час АТО за кошти держбюджету
Конче, конче необхідний захід, без якого інформаційна війна, безперечно, була б програна вщент. Чорт зна, для чого у нас в країні існує спеціально створений екс-Мінстець і ще купа дармоїдів, які живляться, видаючи за держкошти тони інформшлаку, якщо треба кидати їм на допомогу ще й Міноборони, відкриваючи ще одну бюджетну годівницю.
Власне, міністерство і без нового закону мало можливість боротися на інформаційному фронті скільки влізе. У Міноборони є аж три центральні друковані органи – газета «Народна армія», журнал «Військо України», спеціалізований щоквартальник «Наука і оборона» і ще міністерська ТРК «Бриз» на додачу.
Інше питання, що ані «Народну армію», ані «Військо України» ніхто при здоровому глузді добровільно читати не буде, бо за стилем подання інформації це кондовий провінційний совок зразку п’ятдесятирічної давності. Але нічого, країна у нас заможна, може собі дозволити наплодити за держкошти ще з десятеро таких же. А скільки можна буде попилити лише на одному папері, не рахуючи інші поліграфічні витрати, – це ж просто свято якесь!
Президент, зі свого боку, теж своє отримає. Як не крути, попереду вибори. Зайві п’ять-десять видань, які вихвалятимуть Верховного Головнокомандувача, тобто Порошенко П.О., зайвими, вибачте за каламбур, не будуть.
Проте є і інший варіант розвитку подій. Можливо, Турчинов недарма віщає, що формат АТО себе зжив – товсто натякаючи чи то на воєнний, чи то на напіввоєнний стан. За якого, зрозуміло, жодних виборів не буде, а пресі та телебаченню однозначно прикрутять гайки – усім, окрім військових ЗМІ. І тоді полтораківська макулатура опиниться у ролі інформаційного монополіста, що для авторів заміру буде теж, м’яко кажучи, непогано.
Коротше, куди не кинь – усюди профіт.
Джерело – Резонанс
