Листи Путіну. Українці розпочинають масовий тролінг російського президента

Інформаційну війну програти не можна, якщо в неї не грати…

А ви що думали, сучасні методи «бойових» дій міжнародного штибу обмежуються іграми на біржі й висловленням «занепокоєння» від Меркель? І треба таки чесно зізнатися, що тут перший постріл зробили ми! Навіть попри те, що тепер основну увагу на себе забирає лист, підписаний інтелігенцією Росії до Путіна. Але ж не їх то вина, що українці перші відкрили вогонь! Тільки вдумайтесь: уже не перший тиждень майданівці розсилають листівки по всьому світу в рамках акції «Листівки з Майдану». Картинки для таких листів надають художники, які змалювали Майдан, а текст – про самооборнців, поранених, будні в центрі столиці – кожен дописує сам. Листівки розсилаються по Україні та закордон, аби інформувати людей про справжній Євромайдан. Принаймні, учасники акції так говорять…

Тепер другий факт нашого злочинного задуму. Недавно Мистецька сотня заявила, що підтримує ініціативу «Листівка з Криму». Це вже трохи інакша тема. Українці писатимуть листи нібито від кримчан до континентальної України та родичів з Росії із закликом приїхати на суботник. Текст пропонується такий: «Дорогой внучек, приезджай на выходные к нам в Евпаторию. Нужно убраться перед весной, а то я прихворала, а нужно подготовиться принимать гостей летом. У Асенги с Геной из Мукачева родился мальчик. И они хотят приехать в гостёвку. Так что для отдыхающих нужно побелить гостьовку покойного деда Рафаила. Алёнка тебя тоже вспоминала. Обнимаю, твоя бабушка Ида».

Ініціатори акції рекомендують на листівках зображати щось з легкою іронією, не обтяженою інтелектом та «пугалками», та не вдаватися до критики Пуя Хутіна чи братніх кацапів (це видно, щоб український гумор остаточно не доконав братів наших руських). Закінчитись усе має масовим флешмобом заїзду на курорт співвітчизників, озброєних віниками. Звучить це все трохи… ну, як маячня звучить, звісно. Тим більше, що Укрпошта вже заявила, що з 14 по 17 березня призупиняється перевезення поштових відправлень до АР Крим та м. Севастополь. Це ще так оптимістично заявлено, вочевидь, у надії, що референдум 16 числа щось змінить, і з півострова возитимуть листи, а до самих кримчан – їжу…

Проте ми видно дарма стараємось. Сумнівно, що про всі ці громадські ініціативи відомо комусь у Росії, або когось це по-справжньому хвилює. Зате як заколихалося суспільство (і наше, і російське) від листа діячів культури до Путіна. Старий засіб радянської пропаганди – скажуть люди, які трішки пам’ятають цей хід. Можна навіть порівняти початок сумнозвісного листа проти Сахарова із аналогічним зачином звернення до Президента РФ: «Мы хотим, чтобы общность наших народов и наших культур имела прочное будуще» і «Советские писатели всегда вместе со своим народом и Коммунистической партией боролись за высокие идеалы коммунизма, за мир и дружбу между народами». Лише згадка про комуністичну партію не дає переплутати тексти. А ось підписантів стало куди більше! Нехороша тенденція, що тільки ще раз підтверджує зазіхання на «дружбу» між народами.

І ось цей то листик паперу спокою не дає ні росіянам, ні українцям. Якісь там антилист готуємо, Мацуєва в оперу не пустили, Ада Роговцева ситуацію роз’яснює, хтось там відмовляється від підпису… Дехто врешті спромігся зреагувати з гумором. Наприклад, директор Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Сергій Лаєвський написав листа, якого почав із формулювання «Зневажені та вже не колеги!», описуючи демократичні події на самій росії. Закінчується послання словами: «Р.S. Переведу на русский язык это обращение, поскольку уверен, что в своем невежестве, большинство деятелей российской культуры знает только один язык и пытается его навязать всем. P.S.S. Ні не буду перекладати. Як писав Тарас Шевченко «Учітесь! Читайте! І чужого научайтесь…».

Треба сказати, що й панові Лаєвському власне теж гумору трохи забракло, нащо ж так гостро листами на листи реагувати? Хіба така кількість списаного паперу не шкодить здоров’ю? Добре кримчанам, їм уже ніякий інформаційний мотлох (що надходить чи то поштою, чи то телебаченням) не загрожує. А нас же може й залити таким інфопотоком! Уся ця паніка й листоманія варта була б уваги в одному випадку: якби велась справжня інформаційна війна. Стривайте, а хіба ми давно уже в неї не втягнуті? Тільки не треба кидатись негативними коментарями! Ні, для того, щоб воювати на цьому фронті – треба принаймні двоє учасників інформзбіговиська, а можна й більше (досвід Другої світової із агітпропаганди в поміч). Одного ми маємо, а де другий, третій і т.д.?

У даній ситуації грає в одні ворота лише Росія, і називається це не інформаційною війною, а банальнішою пропагандою. Україна зі свого боку ніби й утягується, але ми апелюємо в основному фактами, тоді як пропагандистська машина працює на повну. Щоб остаточно заспокоїтись і переконатись у тому, що в українців з головою усе гаразд – досить почитати іноземні мас-медіа. Думки їхніх і українських політологів та власне політикуму щодо ситуацію в Криму збігаються? Це абсолютно випадково – скажуть російські мас-медіа! А нас то чого має зачіпати думка росіян із цього приводу? Може, когось ще по-справжньому дратує лист діячів культури РФ? Так, там є в підписантах наші улюблені артисти і режисери, але той факт, що ми колись дивились фільми з їх участю і слухали їхню музику, не має закривати від нас очевидні речі. Всьому світові байдуже до якогось там листа, написаного якимись там росіянами, що називають себе інтелігенцією…

Чому б не поглянути на ситуацію саме з цієї точки зору? Або краще сказати – з їхньої. Росіяни пишуть, що не підуть на концерт Джареда Лето, бо він був на Майдані. Вони справді думають, що Джареду Лето це цікаво? Вони заборонили концерт «Океану Ельзи». І що, Вакарчук розплакався з горя? Давайте знову повернемось до того, з чого починали. «Листівки з Майдану», «Листівка з Криму», а була ще виставка плакатів, які надіслали графіки з 45 країн світу на підтримку України. Є велика вірогідність того, що цей самий «увесь світ» більше знає саме про ці акції, а не про лист на підтримку Путіна за підписом Кобзона і Федора Бондарчука (до речі, тато останнього ще й під листом проти Сахарова відмітитися встиг – просто сімейний підряд!).

Колись ми болісно переживали розрив із Росією і вихід на власне інформаційне поле. Проте швидко знайшлися люди, які й зорганізували сучасний український медіа-простір і створили, що називається, вітчизняний продукт. Навіщо ж розмінювати це все, вступаючи в полеміку з російськими ЗМІ? Жодну інформаційну війну не можна програти, якщо ти не береш у ній участі. Пропаганда ніколи не втратить силу для тих, хто готовий її їсти ложкою і під балалайку, і завжди буде безсилою проти тих, хто вміє думати. Так що… листівки, плакати, листи – чому б і ні, все можна писати й малювати! Треба тільки пам’ятати різницю між словами «захищаємось» та «інформуємо». Грати за правилами російської агітмашини зовсім необов’язково. Тим більше, що насправді ні лист Сахарова не спинив жодного танку в Афганістані, ні лист проти нього зайвого танку не ввів. Не на тому полі бою все вирішується. А ось розхристані нібито інформвійною нерви можна вже і вгамувати.

Якщо все-таки хочеться покривлятися листуванням, то можна хоча б так, як це зробили неозапорожці у листі до Путіна. Історична традиція – це все-таки святе! Хоча, хто б міг подумати, що колись турецькому султану листа писали, а тепер вкупі із кримськими татарами – царю Московії. Ну, якось так виходить:

Ты, фюрер кремлядьский, черт нашистской и проклятого Гитлера брат и товарищ, самого Люцифера секретарь! Какой ты к черту фюрер, когда твои «воины» даже нашивки свои споров, как пираты сомалийские! Черт высирает, а твои «зеленые человечки» пожирают. Не будешь, ты, сукин ты сын, сыновей украинских под собой иметь, твоего войска Каиновых не боимся, землей и водой будем с тобой драться, Каин ты, братоубийц, проклятый Богом!

Кагебовский ты повар, Висерок сталинский, Сухумский вор, Грузинский вор, Юго-Осетинский козолуп, палач и убийца детей и матерей Беслана, зрителей в Норд-Осте, моряков «Курска», всего мира клоун, Геббельса питомец, самого Антихриста внук нашего х .. я крюк! Свиная, ботоксная ты морда, лошадиная жопа, Дика фашистская собака, антихристов лоб, мать твою вй …. бы!

Вот так тебе украинские воины и запорожские казаки выразили, карлик ты Наполеоном-шизоидный, дзюдоидо-каратист!

Не будешь ли ты и свиней украинской пасти, «вожак журавлячий». Теперь кончаем, числа не знаем, календаря твоего фашистского не имеем, месяц в небе, году книге, а день такой у нас, как у вас, поцелуй в сраку нас!

Запорожские казаки!