“Лінолеум”: «Хмарина пилу», що здійняла бурю

У Києві з величезним успіхом пройшов 10-й ювілейний Міжнародний фестиваль актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM

Аншлаги, величезний інтерес до усіх програм фестивалю, прекрасний технічний та артистичний рівень організації, купа нових імен, знайомств, відкритів, перемог, досвід, живі емоції, дуже багато різної, ретельно та з любов`ю підібраної анімації. Ось результат чотирьох, натхнених початком київської осені, днів на березі Дніпра та близько 2500 глядачів LINOLEUM2015, які прийшли на Арт Причал протягом 3-6 вересня.

До Києва фестиваль переїхав торік. Доти мешкав у Москві. В Росії змінилося законодавство щодо роботи некомерційних фондів з-за кордону. Тож, засновник “Лінолеуму”, російський бізнесмен, який працює в Німеччині – Михайло Царьов – став іноземним агентом на своїй Батьківщині…

– Впіймав себе на думці, що займаюся самоцензурою, відбираючи роботи для фестивалю. Ніхто напряму нам нічого не забороняв. Але розумієш, що якісь національні провокації в анімаційних фільмах, сцени насилля можуть викликати безліч непотрібних перевірок і запитань у влади. Через таке відчуття задухи в Москві перестав отримувати задоволення від фестивалю. Закрив би його, але після Майдану друзі порадили перевезти “Лінолеум” до Києва. Мені здається, українцям цей фестиваль потрібніший зараз. Можемо показати, що країна не живе лише війною. Тут і з культурою все гаразд.

Тема цьогорічного фестивалю  – «Хмарина пилу» – одночасно апелювала до українських суспільних зрушень та до світових технологічних трендів: після глобальних змін в Україні у повітря ніби здійнялася ціла хмарина пилу, котра заважає побачити реальний стан речей довкола. Цю хмарину може віднести вітром, або ж пил просто осяде. З іншого боку, хмарина (CLOUD) може приховувати в собі і зберігати безліч інформації  із  різних куточків світу.

І  хоча фестиваль називався концептуально «Хмарина пилу», він здійняв цілу бурю! Резонанс величезний, київська публіка фестиваль прийняла та сприйняла. LINOLEUM дуже «личить» Києву. Він дуже подібний за «характером» до продвинутої київської публіки. Він дуже інтелігентний й водночас сучасний, актуальний, живий, такий, що навіть всередині себе постійно змінюється, немов жива, «ручна» анімаційна картинка.

Так чотири дні фестивалю представили різні жанрові і тематичні «хмарини-програми»: сучасна анімація в музиці, анімація в рекламі, анімація 18+, експериментальна анімація, колекція найкращих робіт за всю історію фестивалю «Best of 10 years Linoleum», програма «Best of Animate Cologne», від CologneOFF з німецького Кельна і, звісно, покази робіт переможців і конкурсантів. Отже, крім емоційних вражень, у фестивалю були й чисто практичні результати. Журі LINOLEUMу на чолі з патріархом української анімації Давидом Черкаським майже одностайно розподілили призові місця та відзнаки наступним чином.

Номінація: «Кращий український анімаційний фільм» та приз у розмірі 1 000 USD за стрічку «Дівчинка з риб’ячим хвостом»  отримав режисер Сергій Мельниченко. Стрічку знято у техніці стерео 3D (вперше в українській анімації, до речі) з бюджетом у 1 584 561 грн., 100% державного фінансування. «Гран Прі LINOLEUM 2015» та приз у розмірі 4 000 USD за фільм «Ми не можемо жити без космосу» (Росія) отримав  режисер Костянтин Бронзит. Київська нагорода стала в один ряд із перемогою Бронзита в найбільшому в Європі Міжнародному анімаційному фестивалі у французькому місті Ансі та Гран Прі в Загребі.

«Грант від Фонду Михайла Царьова» для підтримки дитячої української анімації в розмірі 5 000 грн. – науково-виробничий студії «Червоний собака», керівники – Олена Голубєва і Сергій Мельниченко. Номінація: «Спеціальна згадка Журі» – «Джи – нестандартна смерть» Дмитру Волошину (Молдова).

Спеціальними сертифікатами журі у складі –  Wilfried Agricola de Cologne з Німеччини (директора & куратора artvideo KOELN international), спеціального гостя Мотомічі Накамура з Японії, Влада Троїцького, Олександра Соловйова, Лілії Млинарич, Єгора Олесова, Володимира Ликова, Михайла Царьова та Романа Балаяна –  відзначило: Даніеля Сальжіка (Хорватія) фільм «Прозора людина» за постановку і оригінальне розкриття теми,  Марину Карпову (Росія), фільм «Корівка» за кращий анімаційний фільм для дітей, Симона Медара і Фредеріка Ено, фільм «То вгору то вниз» за оригінальне розкриття теми, Бориса Бубнова (Україна) фільм «Кока Кола завжди» за художні рішення і оригінальну анімацію, 20 аніматорів із 9 країн, фільм «Сови ніжні» за колективне співробітництво у створенні кліпу. Загалом у конкурсну програму потрапило 50 фільмів, які обрали з понад 120, надісланих аніматорами з 30 країн світу.

Головною ж зіркою LINOLEUM2015 став анімаційний самурай, світова зірка VJ Мотомічі Накамура зі своїми арт-перформансами. Людина світу, останні 4 роки він живе в Еквадорі. Працюючи в анімації, відео-інсталяції, цифровій графіці, віджеїнгу, Мотомічі сповідує абсолютний мінімалізм у роботі з кольором і графічними елементами, а також звертається до базових людських емоцій і страхів. Цифровий художник-аніматор працював у багатьох країнах практично у всіх областях цифрового медіа. Його анімація і графіка в основному базується на трьох кольоровій панелі: чорний, червоний і білий колір, що само по собі вже є гіперпрофесіоналізмом, – знову ж підвладним лише остров’янам висхідного сонця. В Києві він показав чарівний маппінг з чоловічками-інопланетянами під новим Гаванським мостом, зауваживши, що таке в його творчості сталося вперше. На маленьких істот, що пірнали в  Дніпровськи води, вилазили, каталися опорами мосту, а потім їх з`їдало фантасмагорічне червоне чудовисько, – можна було дивитися безкінечно… Мабуть так само, як і слухати майстер-клас Мотомічі або танцювати під його ультрамодний віджеїнг з діджеїнгом. У підсумку:  глядач ходив за ним увесь фест хвостиком, а  Мотомічі закохався в киян.

Креативний продюсер фестивалю El Кравчук, що вперше спробував себе дуже вдало в новому амплуа, чекав на ексклюзивну аудиторію – художників, рекламістів, просто прогресивних і допитливих людей. Сподівання арт-директора справдилися, а його нестандартний івент-погляд, увага до дрібниць у створенні атмосфери та візуальна культура зробили LINOLEUM справді культовим.