Лілія Гриневич хоче створити Комісію майбутнього
Декілька думок щодо пропозиції створити у ВР Комісію майбутнього
«Єсть женщини в русскіх сєлєньях», – писав свого часу поет. Є й в українському парламенті Жінки з великої літери – стверджуємо ми півтора століття потому. Одна з них – народний депутат від «Батьківщини» Лілія Гриневич. Вона, на відміну від деяких своїх колег, не займається популізмом, самопіаром та іншими малопродуктивними хобі народних депутаток. Вона дивиться у майбутнє.
Наприклад, однією з останніх законодавчих ініціатив пані Лілії є пропозиція створити у Верховній Раді Комісію майбутнього – «з метою створення системи сприяння ВР у створенні правових основ формування стратегії розвитку держави».
У пояснювальній записці до проекту постанови про створення комісії зазначається, що її діяльність буде спрямовано на підготовку для розгляду парламентом питань, пов’язаних із прогнозами і планами на майбутнє, а також визначення пріоритетних напрямів розвитку держави та прогнозування його соціальних наслідків тощо.
Кінцева мета (для чого це все робитиметься) – створення моделі розвитку держави в майбутньому, визначення пріоритетів і формування планів.
Насправді це дуже правильна ідея. Але, на наш погляд, трохи несвоєчасна, а з огляду на це – навіть небезпечна.
Пояснімо. Передбачається, що в комісії працюватимуть народні депутати, чи не так? Пригадаймо всіх поіменно. Або хоча б пофракційно.
Пригадали? Ну і як?.. Хотіли б ви, щоб ЦІ люди визначали майбутнє країни і наших дітей?.. Навряд чи когось гріє така перспестива. Тому що виконувати означені постановою задачі можуть люди, зроблені зовсім з іншого матеріалу. Більш якісного, скажімо. І вони обов’язково колись таки будуть у законодавчій владі. Каденції через 3-4-5. Лише тоді (а ніяк не зараз) і можна буде створювати у ВР комісії майбутнього – не побоюючись нищівних для нього наслідків. Ми ж хочемо, щоби майбутнє наше було з людським виразом обличчям, а не із звірячим оскалом – як нинішня Верховна Рада.
А якщо вже зовсім кортить творити майбуття прямо тепер, така комісія повинна зорганізуватися і працювати поза стінами Верховної ради. І складатися вона має із чокнутих науковців, які сидять зараз на подертих стільцях і жеруть залиту окропом канцерогенну локшину, отримуючи жебрацьку зарплату в обшарпаних і нікому не потрібних НДІ.
Окрім того, як на наш хлопський розум, паралельно з Комісією майбутнього має бути створена й Комісія з минулого – аби розгрібати закам’яніле лайно і виправляти (за можливістю) колишні помилки. Або хоча б аналізувати їх, аби унеможливити щось подібне в майбутньому. Ці дві комісії мають працювати у тісній взаємодії між собою, подалі від владних інститутів та грошових мішків.
Якщо ж, не дай бог, пропозиція Лілії Гриневич(при всій нашій щирій повазі до неї) втілиться в життя «тут і зараз», тобто так, як пропонується постановою, є острах, що майбутнє країни – під серйозною загрозою.
Пане автор Ви не праві. Де Ви бачили, щоб майбутнє малювали погане даже “люди” зі звірячим оскалом? Це навпаки добре, щоб вони намалювали своє бачення – всі побачимо яке воно. Гадаю, що воно буде добрим. А ось шляхи переходу до цього можуть бути різні, бо це вже буде відображатися на їх доході. Але зараз ми йдемо кожний у свій бік і це більш поганий варіант, чим не зовсім гарне майбутнє. А в якості прикладу, питання: за охопленням вищою освітою ми займаємо 10 місце серед 144 країн. То нам потрібно скорочувати кількісні показники до 80 місця (середнього індексу країни), чи ні?. Відповідати згідно існуючого стану не правильним за визначенням.
Лилия Михайловна, каковы не формальные, а реальные критерии отбора членов для этой совещательно-консультативного органа? Есть там критерий “научная или научно-общественная репутация”? Где гарантия, что в этот орган войдут достойные люди, а не свои, нужные, которые тут же трансформируют его еще в один центр феодального кумовства?