Крим перетвориться на сировинний придаток Китаю
Від початку 2014-го уже кілько разів вголос заявляло про себе міністерство, якому ЗМІ зазвичай приділяють мало уваги. В.о. міністра екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков зробив уже кілька позитивних заяв щодо планів на цей рік
Приміром, він пообіцяв, що основну увагу міністерство тепер приділятиме роздільному збиранню та зберіганню сміття. А ще 180 мільйонів гривень буде «запущено» в річку Сіверський Донець, яка пролягає на території аж ні разу не дотаційних Харківської, Луганської та Донецької областей. Зовсім трохи «великих» грошей дістанеться Заходу України – якийсь 21 мільйон витратять на еколого-геологічний моніторинг Калуського гірничопромислового району Івано-Франківської області.
А як же вічно зневоднений і закиданий відходами туристичної саранчі Крим? Скільки коштів виділять на його екологію? Ну, грошей-то виділять, тільки зовсім не на екологію і радітиме цьому вже інше міністерство, приміром зборів і доходів…
Річ у тім, що кримчани скоро отримають чудовий подарунок від китайського олігарха Ван Цзина у вигляді будівництва найбільшого на півострові порту. З китайцем мало того, що вже підписали відповідний меморандум, так ще й державі це взагалі нічого не коштуватиме, а дістанеться половина інфраструктури! Те, що наша влада готова щедро ділитися українськими землями (особливо з представниками Сходу) ми вже знаємо. Також добре відомо, що китайці наділені далеко не європейським мисленням, аби розділяти по окремих баках сміття заради чийогось там екологічно чистого майбутнього… Тим більше – українського. Ще послідовники радянських комуністів славляться вмінням «вичавити» взяті в оренду землі так, що там ще років 40 після них нічого не ростиме.
Аж тут будівництво порту завглибшки 25 метрів, ще й терміналів потужністю 10 мільйонів тонн на рік! Щороку такий порт зможе переправляти 140 мільйонів тонн різних вантажів. Ми начебто отримуватимемо 1,5 мільярда доларів на рік лише за рахунок податків. Хоча, мабуть, не варто говорити «ми» у відношенні до влади…
До речі, Міністерство екології чомусь взагалі не реагує на появу чималого чужорідного тіла на півострові. А тепер уже справді «ми» давайте поглянемо на географію нового порту. Будуватимуть його в безпосередній близькості від Саків, курорту настільки оціненого європейцями, наскільки ж забутого українцями. Ще під час Другої світової звідси вивозили тонни цілющої грязюки, яку й досі штучним способом (це не складна технологія) розмножують на німецьких курортах, де одна ванна з таким «багном» коштує до 100 євро. Місцеві екологи всерйоз вважають, що тепер золотим здравницям Євпаторії, Саків та прилеглих територій настане кінець. Тобто, приймаючи китайські інвестиції, ми ховаємо цю частину Криму як курорт.
Голова Кримської республіканської асоціації «Екологія і світ» Віктор Тарасенко пояснив, що ці самі 25 метрів акваторії нового порту копатимуть прямо по суші. Для суден ще й потрібен буде канал дев’ятикілометрової довжини. Такі борозни, прориті прямо на територіях здравниць, «витягнуть» на себе увесь пісок разом із всіма його цілющими властивостями, і про західну частину Криму як про місце відпочинку можна забути! Крім того, Ван Цзин не дарма облаштовує перевалочний пункт саме на півострові. Адже тут КНР орендуватиме 160 тисяч гектарів землі, які прямо з Криму й експортуватимуть до Китаю (для цього й знадобляться гігантські термінали, а ще дороги до них, нові залізничні роз’їзди і т.п.)
Наразі організовано збір підписів на захист кримських курортів. Президента України та магната Ван Цзина просять припинити будівництво, аби півострів не перетворився на сировинний придаток Китаю із вирощування, зберігання й транспортування зерна. Що ж може на це сказати шановний пан Проскуряков, стурбований забруднення Сіверського Донця і роздільним збиранням сміття? По суті – нічого, адже перед початком підписання меморандумів та угод, жодної екологічної експертизи не було зроблено. Не потурбувалось про це й кримське офіційне представництво екологів. Натомість у пресі активно поширюють відгуки місцевих жителів про майбутнє будівництво. Щось на зразок: наше щастя від вашого китайського порту не знає меж! Мовляв, усі жителі давно мріяли покинути насиджений туристичний бізнес і піти працювати на Ван Цзина.
Ми, звісно, не сумніваємось у такому бажанні кримчан, є лише малесенька надія, що до реальних справ усе-таки не дійде і перед тим як запустити китиця в огород (тобто в акваторію), Міністерство екології оцінить збитки і ризики, які є значно більшими за можливий прибуток. Чи там і надалі як страуси ховатимуть голову в Сіверський Донець? До речі, щодо відходів… Колишній Прем’єр-міністр Словенії змушений був піти у відставку, бо не зумів організувати в країні роздільний збір і зберігання сміття. Наш Проскуряков і так уже, як і весь Кабмін «в.о.», але час, відведений майже колишній і все ще не поступливій владі йде вже навіть не на місяці, а на лічені дні.
Що встигнуть продати, здати в оренду, підписати так, що потім від договору не відкараскаєшся, наші в.о. міністрів? Чекати, поки Проскуряков завалить кампанію зі сміттям і піде у відставку – немає часу (якщо чесно – немає навіть шансів на це). Петиції і збір підписів навряд чи поможуть, а Крим треба рятувати вже зараз… З іншого боку, коли місцеві жителі справді задоволені життям й усе, що турбує їх наразі – це бойкот рошеновських цукерок, може не варто перейматися? Врешті основними ворогами кримчани вважають «фашистів» із Заходу, а не братів-китайців. У такому разі прихід Ван Цзина є цілком закономірним, ба навіть справедливим!
