Кремль не буде допомагати Януковичу на виборах-2015, каже російський експерт

«Добре знаємо, чого можемо очікувати і від України, і від Януковича. Тому усвідомлюємо, що вони не впадуть у наші обійми», – каже Федір Лук’янов, головний редактор щоквартального журналу «Росія у глобальній політиці», голова президії російської Ради з питань зовнішньої та оборонної політики

– У Брюсселі й у Варшаві з відтінком надії очікують на те, що остаточний крок Президент України Віктор Янукович зробить у п’ятницю на саміті ЄС у Вільнюсі. Чи впевнена Москва, що він послухає її?

– У Москві вважають, що Київ лише на сьогодні, але не на завжди поставив крапку в питанні Угоди про асоціацію та у Вільнюсі  її, напевно, не підпише.

– Не назавжди?

– У Росії немає настільки наївних людей, які б вірили, що оголошене минулого тижня замороження підготовки до підписання угоди у Вільнюсі означає остаточний поворот Києва на зближення з Москвою.

– Та судячи з того, про що говорить більшість російських мас-медіа, настрої в Росії ледь не тріумфальні.

– Ні, хоча, очевидно, маємо підстави для задоволення. Протягом останніх тижнів те, що відбувалося між Росією та Європейським Союзом, швидше, нагадувало спортивні змагання. З одного та з іншого боків були емоції, хто кого випередить і чия візьме гору, хто візьме головну та єдину нагороду.

Наші політики вже не перший раз поводилися, наче вболівальники на розігрітих трибунах стадіону, але від лідерів європейської спільноти чогось схожого навіть не очікував. Вони були готові йти на великі поступки для Януковича, аби лише обіграти Росію. Якби Президент України не вперся, то напевно дозволили б йому підписати Угоду про асоціацію без звільнення Юлії Тимошенко (це не формальний, але ключовий постулат деяких країн ЄС).

Ми нині задоволені, бо підписання Угод про асоціацію з Україною та Вірменією, що, як оголошувалося раніше, було головним пунктом саміту у Вільнюсі, не відбудеться (під натиском Москви Єреван іще раніше оголосив, що відмовляється від зближення з ЄС, бо має намір вступити до створеного Кремлем Митного союзу). Це ті країни, яких хочемо бачити у сфері свого впливу.

Таким чином, зустріч у столиці Литви, яку видавали як велику історичну подію, перетворюється на нікому не потрібний фарс. Але це лише хвилинна радість.

– Лише хвилинна?

– Ми з цією країною та з цим президентом живемо вже досить довго, тому добре знаємо, чого можемо сподіватися і від України, і від Януковича. Усвідомлюємо, що не впадуть в наші обійми. Перш за все намагатимуться відбудувати колишню рівновагу у відносинах із Брюсселем і Москвою, яку підтримували до останніх місяців перед тим, коли в Києві почали категорично говорити, що вже зробили остаточний вибір і що цей вибір – європейський напрям.

Їхньою реальною метою є те, аби жодний засув – ані на дверях Заходу, ані на дверях Сходу – не зачинився. Нині це Росію абсолютно влаштовує, бо розуміємо, що на більше у відносинах із Києвом не можемо розраховувати. Нам достатньо того, що українці нас не покидають.

– Чи можна очікувати, що Росія солідно їх за це винагородить?

– Вважаю, що Москва вчинила б мудро, змінивши умови контракту на поставки нашого газу в Україну.

– Але це дорогий подарунок, бо зміна ціни за тисячу кубометрів із нинішніх 400 на 169 доларів, які платить Білорусь, означатиме для Росії багатомільярдні втрати.

– Загалом ні. Ціна, яка передбачена тією нещасною угодою від 2009 року, за підписання якої Тимошенко отримала сім років увʼязнення, нереальна. Україна й так не може і не платить таких грошей. Такий «жест вдячності» стосовно українців за те, що від нас не відвернулися, насправді б нічого нам не коштував.

– Вони розраховують на значно більше. Москва за допомогою своїх телеканалів, які дивляться в Україні, лякала економічною катастрофою, якщо Україна зробить європейський вибір. І обіцяла золоті гори, якщо від нього відмовиться.

– Ті, хто на це розраховує, будуть розчаровані. Не візьмемо Україну на утримування, навіть якби ми були в змозі це зробити. Бо у нас з економікою та й із фінансами також не все рожеве – наступного року матимемо бюджетний дефіцит, мусимо обмежити витрати.

– Якщо так, то потрібно сподіватися, що земляки запитають Віктора Януковича, де добробут, обіцяний за відмову від зближення з Європою.

– Це вже його проблеми. Дасть собі ради, він здатен викручуватись і лавірувати.

– Чи сам Янукович зможе розраховувати на те, що Кремль допоможе йому виграти президентські вибори у 2015 році?

– На конкретну допомогу, за великим рахунком, може не розраховувати. Однак нині Москва не буде йому перешкоджати.

Переклад з Wyborcza.pl 

Володимир Олійник