КПУ ініціюватиме референдум всупереч судовому рішенню

Історія із забороною референдуму чергова з низки подібних, коли Феміда приймає рішення з відкритими очима

Хоча наша публіка вже звикла до суддівських вихилясів, цей випадок цікавий з двох причин. Перша, суд спробував потоптатися по святому – волі народу. Друга, він припинив порушення закону, якого ніхто не вчиняв. Останнє – досить казусне, дивне і навіть смішне, проте це факт.

Нагадаємо, ще в серпні КПУ оголосила про намір провести референдум з питання вступу України до Митного союзу. З цією метою було заявлено про намір провести збори громадян для запуску плебісциту. Рішення цілком законне і зрозуміле, бо народ само по собі навряд чи організувався б для референдуму, до цього його треба підштовхнути.

Далі починається найцікавіше. За два тижні в Окружному адміністративному суді міста Києва з’являється позов Європейської партії. В ній від суду вимагають заборонити Компартії організовувати і проводити збори громадян України з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою щодо вступу (приєднання ) України до Митного союзу.

Ну, і суд, недовго думаючи, задовольнив позов ЄП.

Ситуація справді дивна і от чому. Позивачі посилалися на те, що дії КПУ суперечать чинному законодавству України і повинні бути визнані протиправними. В ЄП мали на увазі Закон України «Про основи внутрішньої і зовнішньої політики», який проголошує інтеграцію України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС.

Зазначимо, проте, що саме по собі ініціювання зборів ще нічого не порушує, бо на цій стадії не приймається рішення змінити зовнішньополітичний курс. Щоби було зрозуміліше, це все рівно, що карати людину за те, що вона лише подумала, щоб, скажімо, когось пограбувати.

З іншого боку, якщо суто юридично вимога ЄП абсурдна, з політичної точки зору вона цілком логічна. Проте, що нормально для позивача, не дуже нормально для такої інституції, як суд. Коротко кажучи, той прийняв не юридичне, а суто політичне рішення. На що, звісно, не мав жодного права.

І якби рішення було юридично нейтральним – ще півбіди. Згідно статті 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Він здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Далі, стаття 69 Основного Закону каже, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Тобто, забороняючи народу проявляти свою волю (здійснювати владу), Окружний суд фактично відмінив для даного випадку як мінімум дві статті Конституції.

Звідси зрозуміло, чому так впевнено поводяться комуністи і Петро Симоненко зокрема – юридична правда на їхньому боці. Лідер КПУ не має наміру відмовлятися від ідеї провести референдум. За його словами, Компартія проведе акцію по збору підписів на підтримку всенародного референдуму незважаючи ні на які заборони і судові рішення. Власне, сама акція відбудеться, як і планувалося, 8 вересня на стадіоні «Спартак» в Києві.

Щоправда, у подальшому плани КПУ може зірвати те ж рішення суду. Нагадаємо, він також заборонив представникам Центрвиборчкому бути присутніми на зборах, щоб зафіксувати їх. За умови, що рішення суду збереже силу (а вже є натяк, що його змінять), в подальшому це дасть змогу звинуватити КПУ в недотриманні процедури проведення референдуму, а отже, в його нелегітимності.

Але тут Компартія виграє в будь-якому випадку. Блокування владою процесу народоволевиявлення дасть в руки КПУ сильні аргументи для критики. В свою чергу, це означає суттєве підняття рейтингу партії. Причому, зазначимо, не на порожньому місці. Це буде цілком заслужений, справедливий бонус за реальну і корисну для суспільства активність, чим зараз можуть похвалитися далеко не всі політичні сили.

Тарас Бойко