Кораблик із учорашньої газети

Я ШАГНУЛА НА КОРАБЛЬ… Чому цитований мною по пам’яті рядок із пісні прекрасної російської поетеси Новели Матвєєвої спав на думку, трохи згодом

Спочатку – про порівняння, зроблене у Петербурзі державним чиновником Валерієм Мунтіяном. Лише лінивий не коментував те, як високопосадовець порівняв розбудову Митного союзу з Ноєвим ковчегом, а проголошені Президентом України В .Ф. Януковичем євроінтеграційні прагнення України – з придбанням квитка на «Титанік».

Імовірно, за посадою пан Мунтіян вірить у «покращення» та не хоче бачити, що для досягнення найвищого рівня нашого «покращення» Євросоюзу треба пролонгувати власну кризу до безкінечності.

Імовірно, за посадою пан Мунтіян вірить у солодкі співи вірогідних побратимів із Митного союзу. На власні очі (скажімо, у тому таки Санкт-Петербурзі) переконався – життєвий рівень  «пітерських» (особливо тих, хто живе у Москві) – вищий за життєвий рівень пересічного українця.

Переконався (знову ж таки за посадою), що із вступом до Митного союзу «как из рога изобилия»… Стоп, це вже з Програми КПРС про побудову комунізму в СРСР.

Імовірно, за посадою пан Мунтіян упевнений – не володарі нафти та газу придушать український ринок, а ми вийдемо повноправними, рівноправними торговими партнерами на ринки Росії, Казахстану, Білорусі…

Особисто я вірю лише в одне – пан Мунтіян за посадою не міг вдатися до такого вишуканого, хоч і кульгавого, порівняння  без високого благословення.

Щойно у «Перспективах» я писав про реакцію Президента України на спроби гостя –Президента Білорусі публічно агітувати у Києві за Митний союз. Відтак не міг, на мій хлопський розум, глава держави (хоч його реакція на літературно-історичний вибрик чиновника не озвучувалася) дати таке благословення.

А от глава правлячої партії та уряду?… Не виключено.

Що це може означати? Лише два варіанти спливають переді мною: або глава партії та уряду намагається перехопити ініціативу у великій політичній грі, або відчуває – насуваються кадрові зміни.

Не виключено, що пані Фаріон позбавлять можливості прочитати прискорений курс української мови людині, яка не хотіла знати цю мову; не виключено, що людину з фіскальним мисленням радянського періоду замінять на економіста з вишуканою українською та англійською; не виключено, що партія поміняє формального лідера на реального, який не дозволить ревізувати проголошений ним курс.

Утім, це лише припущення. А тепер – до заголовка. Особисто я вважаю неетичними порівняння з «Титаніком», лінкором «Новоросійськ», теплоходом «Адмірал Нахімов» чи атомною субмариною «Курськ». Там загинули люди. Безсовісно трагедії використовувати для сумнівних порівнянь.

А от у Новели Матвєєвої є такі слова: «Я шагнула на корабль, а кораблик оказался из газеты вчерашней».

Ще з часів Грибоєдова шкода тих, хто реальність підмінив учорашніми газетами з їхньою пропагандою, термін придатності якої вичерпано.

Прощавайте, невдалий шанувальник яскравих порівнянь?

З ким уже незабаром привітаємося?