«Кіна не буде»: столична мерія заганяє кінотеатри у своє «стійло»
Замість кіно у Києві забуяють торгові центри та громадські туалети?
Якщо раніше колективізація передбачала об’єднання у кооперативи, тепер саме кооперативи кінотеатрів протестують проти насильницького загарбання. Найбільші та найкращі кінотеатри Києва – «Братислава», «Київська Русь», «Лейпціг», «Ленінград», «Росія», «Флоренція», «Загреб», «Кінотеатр імені Тараса Шевченка» – це справжні «монстри», що лишилися нам у спадок із радянських часів. Давно не ремонтовані приміщення, але великі екрани та зручні крісла – все це забезпечувало безперервний потік глядачів. Мабуть, і прибуток більший, ніж у малесеньких «кіношках», що повідкривалися у торгових центрах, утримуючи однак ціни на рівні «доросліших» товаришів.
Кінець такій ситуації вирішили покласти у… мерії. Всі вищезгадані кінотеатри вирішено приєднати до комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київкінофільм». Хроніка подій «приєднання» приблизно така: 15 липня представники влади припинили діяльність кінотеатру «Братислава» й оголосили про утворення комісій, які інвентаризують і переоформлять усю документацію в інших установах. У результаті колективи кінотеатрів виходять першого серпня пікетувати під мерію, а шостого – збирають прес-конференцію в УНІАНі.
На конференцію запрошують заступника голови Київської міської державної адміністрації Віктора Коржа та керівника Департаменту культури КМДА Світлану Зоріну. Їх вважають головними винуватцями рейдерства. Однак вони захід своєю увагою не удостоїли. Тому аргументи «сипляться» тільки з одного боку. Згадаймо, слова взагалі мало важать, тому запросимо до зали суду голі факти.
За багато років здачі в оренду кооператорам київська влада ремонтом приміщень майже не займалася. Пригадаймо вже зниклі з культурної мапи столиці кінотеатри імені Довженка та «Екран». Вони краще за будь-кого засвідчують турботу влади про міську власність… Колективи кінотеатрів є противниками такої реформи ще й через сумнів, що в приміщеннях кінотеатрів (а всі вони мають дуже вдале розміщення у житлових масивах і центрі) хтось крутитиме кіно. Про запевняння, що «все залишиться, як було», ми вже чули не раз. Чули, коли потихеньку почали розвалювати будинки на Андріївському узвозі й обіцяли, що машини по ньому їздитимуть лише тимчасово. Чули, що ремонт Маріїнського палацу завершиться невдовзі, а Гостинний двір залишиться таким, яким і був. Над цими реконструкціями вже зависли велетенські знаки питання. А ще є багато проектів із перебудови об’єктів ЮНЕСКО.
Ось і директори кооперативних кінотеатрів вважають, що КМДА в особі Зоріної та Коржа вирішили: ви вже заробили, дайте й іншим! Мабуть, гарні інвестори, які перетворять кінотеатри на торгові центри, вишикувались у чергу… Єдиний аргумент пана Коржа, висловлений ним перед пікетувальниками, полягав у тому, що кінотеатри проводять незаконну діяльність і заборгували мерії 400 мільйонів гривень. За словами ж кооперативників, одна тільки «Київська Русь» щорічно приносить прибутку на 400 мільйонів гривень. До того ж власники «Русі» хотіли укласти договір про оренду на 25 років і погоджувалися на її збільшення з 50 до 200 тисяч гривень на місяць.
Хоча… Щодо угод про оренду й інших офіційних документів представники кінопрокату достовірної інформації не надали. Начебто все офіційно, але й не дуже… Теж звична річ для наших чиновників – домовлятися про гонорари чи оренду в усній формі, а коли це стає невигідно – здивовано знизувати плечима. Діяльність установ, мовляв, взагалі незаконна була. Ми скільки років цього не помічали, аж тут відкрилися нам очі… Дивно, що ніхто з наших політиків не встав на бік скривджених колективів (а йдеться саме про долю чималих колективів восьми кінотеатрів). В УНІАНі обурена громадськість повідомила, що нові власники «Братислави» визначили зарплату в 3 тисячі гривень – завеликою та запропонували працівникам зменшити її хоча б наполовину…
Щоправда, свободівці частково підтримали пікетувальників під КМДА, однак далі камер телевізійників їхня підтримка поки що не поширюється. Власне, вдіяти, мабуть, і справді нічого. Дехто з більших і відоміших кінотеатрів, на зразок «Русі» чи «Флоренції», ймовірно, відстоїть своє право на існування. У перекладі на мову споживача це означає, що на цьому місці лишиться кінотеатр, хоча можливо з новим власником. Декого «модернізують» таким чином, щоб за кілька років реконструкції всі почали забувати, з якою метою використовували це приміщення. Доля кінотеатру «Екран», що тимчасово став міським туалетом, навряд чи загрожує наступним восьми приміщенням, про які вирішила «потурбуватися» КМДА. Києву все ще потрібні нові та нові торгові центри, хай навіть із мінікінотеатрами. Це вже як інвестор забажає…
