Катеринчук поступово наживає слави розкольника

Микола Дмитрович знову якось дивно креативить 

Як пише в блозі представник Інституту СНД Володимир Корнілов, якісь найняті хлопчики роздають по всьому Києву листівки з гаслом: «Геть донецьких!» Агітаційні матеріали супроводжуються символікою Європейської партії та підписом, що креатив належить Катеринчуку.

Ця витівка схожа на фальшиву ноту під час виконання відомого твору вишколеним оркестром – ріже очі. Ну до чого тут геть, донецькі, коли йдеться про вибори столичного мера? Попов, конкурент Катеринчука, згадайте, походить із Дніпропетровщини. Та й взагалі ця історія якось не пасує до плакатного обличчя лідера Європартії.

Перше, про що подумав ПіК, бо вже писав про щось схоже, – це провокація проти Катеринчука. Недаремно новину озвучила людина, яка щільно присмокталася до регіоналів. Але чому тоді Микола Дмитрович мовчить, не спростовує, як робить завжди? Чи, може, його ввели в оману хитрі піарники або, не доведи господе, людина захворіла?

Та ні, на глупість Катеринчук начебто не страждає. Зате в його політичній біографії є незручні місця. Наприклад, на парламентських виборах у 2012 році Катеринчук всупереч Об’єднаній опозиції засунув свою людину в мажоритарний округ на Волині. На Львівщині він особисто підтримував екс-заступника голови НАК «Нафтогаз України» Андрія Лопушанського. Робив це невміло та незграбно, зате засвітив спонсора з бізнес-групи Олексія Івченка. А вже в своєму окрузі на Вінниччині Катеринчук «мочив» конкурента. Причому це відбувалося після виборів. Питається, навіщо?

У травні 2008 року оголосили дострокові вибори київського мера та депутатів міськради. Не чекаючи призначення демократичною коаліцією єдиного кандидата, Катеринчук самовисунувся та ще й повів до Київради свій блок. Це подрібнювало голоси виборців, тож було дуже вигідно Черновецькому, який і переміг. У подальшому обрані депутати Катеринчука підтримали на посаду секретаря Київради Олеся Довгого й увійшли до більшості Черновецкого. Сам Микола Дмитрович вибори мера провалив і став п’ятим із трохи більше 4 % голосів.

У 2013 році історія повторилася. Опозиція ще думала над єдиним кандидатом в мери Києва, а Катеринчуку урвався терпець – він швиденько розгорнув штаби та почав рекламну кампанію на білбордах. Яка, до речі, коштує недешево. А паралельно взявся гадити в ЗМІ на найближчого конкурента Петра Порошенка. Мабуть, той теж йому не догодив…

Та повернімося до геть донецьких. ПіК уже писав про схильність Миколи Дмитровича ображатися. Якщо в згаданій акції немає логіки та це не провокація, існує третій варіант: донецькі чимось образили Катеринчука і він зважився на помсту. Але в такому випадку він чи його помічники прорахувалися: Київ уже звик до представників цього регіону і навряд чи реагуватиме, як хотілося б лідеру Європартії. Зате може статися, що Катеринчук наживе слави розкольника України.