ІТ-технології зберігатимуть державні символи
У Києві відкрито виставку «1000 років української печатки»
Від сьогодні й аж до 11 листопада у Національному музеї історії України буде представлено виставку − унікальну для пострадянського простору. 400 експонатів, більшість із яких уперше введено в науковий обіг, надали українські і російські музеї, архіви та бібліотеки. Саме застосування сучасних IT-технологій є родзинкою експозиції. Усю виставку переведено в електронний версію, застосовано сенсорні технології. У такому форматі експонати мають зовсім інший вигляд. Організатори сподіваються, що відвідувачі, зачаровані красою інформаційного простору, годинами розглядатимуть експонати.
До речі, печатка − унікальне джерело для вивчення історичної спадщини. Адже рукописи, на жаль, все-таки і горіли, і переписувались з поправками (майже як сучасні підручники історії). А ось печатка і зберігається краще, і зовсім не видозмінюється. Мов той бурштин, що консервує рештки первісного світу, печатка є правдивим джерелом історії.
На виставці експонуватиметься печатка, яка належала князеві Святославу Хороброму. Це найдавніша пам’ятка української сфрагістики (історичної дисципліни, що вивчає печатки). Серед представлених уперше експонатів можна виділити і Вірчий знак князя Володимира Святого, датований 80-90 рр. Х століття. На його лицьовій стороні гравіруванням із позолотою зображено знамено Володимира Святого (й наш сьогоднішній герб) – тризуб.
Печатка князя Олега Святославовича – єдина для свого часу (ХІ століття) містить детальне зображенням княжих регалій. Саме завдяки їй було встановлено, що до атрибутів влади на Русі належав спис.
Печатка Львова, яка використовувалася впродовж 1694-1746 років, − найстарша міська печатка у збірці Львівського історичного музею. Своєрідність матриці полягає в тому, що на ній паралельно уживалися два герби Львова: давній традиційний (лев у міській брамі) і наданий папою Сикстом V у 1595 році (лев з тригір’ям і зіркою). Даний експонат, як ні що інше, демонструє історичну толерантність жителів міста Лева.
Печатки не втратила свого значення й у ХХ столітті. Була печатка-перстень в останнього Гетьмана Всієї України Павла Скоропадського. Ймовірно, перстень виготовили на замовлення Павла Скоропадського 1918 року після проголошення його гетьманом. Скоропадський подарував перстень своєму спадкоємцю − сину Данилу на честь його повноліття. Після смерті гетьманича (1957) перстень потрапив до його нареченої Галини Мельник-Калужинської (1914-2001).
Досить цікава історія віднайдення давніх матриць. Не всі вони з’явилися в музеях у результаті археологічних розкопок. Наприклад, печатку Олександрівської міської управи (кінець ХІХ–початок ХХ століття) знайшли випадково учні восьмого класу середньої школи №40 м. Запоріжжя Павло Симоненко та Володимир Парахін. Школярі передали печатку на постійне зберігання Запорізькому обласному краєзнавчому музею.
