Як велика війна в Україні змушує Болгарію посилювати свою оборону?
Колись вразлива до політичних маніпуляцій росії Болгарія, стає надійним та важливим союзником України.
Болгарія протягом тривалого часу відкладала модернізацію власних збройних сил. Попри те, що країна є членом НАТО з 2004 року, армія Болгарії все ще покладається на стару радянську зброю. Проте повномасштабна війна, розв’язана росією проти України 24 лютого 2022 року, схоже, стала тим чинником, через який низка великих закупівель західної зброї може бути реалізована в короткотривалій перспективі. Війна росії проти України, яка разом з іншими зростаючими ризиками та загрозами безпеки ставить перед болгарським вищим керівництвом виклик швидко побудувати та розвинути міцну оборону Болгарії в рамках НАТО та ЄС.
Болгарія швидко модернізує власні збройні сили на тлі агресії росії проти України
«Сьогодні ми повинні рішуче інвестувати в критично необхідні оборонні можливості, за допомогою яких болгарська оборона та наші збройні сили зможуть впоратися з військовими викликами майбутнього. Наше завдання полягає в тому, щоб забезпечити найбільш ефективне використання зростаючих ресурсів, які болгарське суспільство спрямовує на оборону. Це вимагає від нас послідовної реалізації чітких пріоритетів політики національної оборони, спрямованих на створення сильної болгарської та колективної оборони. Вкрай важливо подолати технологічну відсталість, досягти оперативної сумісності з союзниками, порвати із залишками радянської спадщини та, нарешті, позбутися залежності від росії щодо озброєнь і бойової техніки, створити стійкість і ефективно взаємодіяти з іншими державними інституціями, які відповідають за безпеку та оборону», – резюмує міністр оборони Болгарії Тодор Тагаєв.
Відрадно, що з приходом до керівництва країною проєвропейських та проатлантичних сил, та їхнє об’єднання навколо викликів щодо національної безпеки, Болгарія як держава-член НАТО та ЄС, поділяє оцінки середовища безпеки, викладені у Стратегічній концепції НАТО та Стратегічному компасі ЄС. Стратегічна концепція НАТО визначає росію як найбільш значну та пряму загрозу безпеці Альянсу. Керівництво країни усвідомлює, що в умовах радикально зміненого стратегічного середовища Болгарія є об’єктом систематичної російської гібридної агресії. Кремль і надалі використовуватиме кожну зручну можливість, щоб спровокувати країну та підірвати її незворотній цивілізаційний вибір бути частиною Європи та НАТО. Об’єктом гібридних впливів є процес прийняття суверенних національних стратегічних рішень через спроби втручання у внутрішньополітичні процеси та створення розколу в суспільстві. Дезінформація є одним із основних інструментів, і це робить її прямим викликом національній безпеці та обороні.
Як чорноморська країна Болгарія дуже стурбована військовими можливостями та агресивною політикою росії в регіоні, мілітаризацією Криму, а також поточним розвитком війни в Україні. Болгарія відстоює точку зору, що безпека в Чорному морі можлива лише за умови колективних зусиль НАТО та активної прихильності ЄС, та повинна активно сприяти цим зусиллям. Прагнення Болгарії спрямоване на підвищення стабільності та безпеки в Чорному морі через зміцнення зобов’язань НАТО, більш активну співпрацю між чорноморськими державами-членами, а також через збільшення потенціалу країн-партнерів Альянсу. Створені росією у Чорному морі загрози викликають занепокоєння офіційної Софії, і тому Болгарія прагне придбати військові кораблі та зброю для своєї берегової охорони, наголошує прем’єр-міністр Ніколай Денков.
Після виходу з зернової угоди в липні 2023 року, завдяки якій відновився перерваний із початком масштабної війни експорт українського зерна, росія атакувала українські порти та інфраструктуру в Чорному морі та навколо нього, намагаючись заблокувати постачання українською аграрної продукції на світові ринки. Тому Болгарія уклала угоди на закупівлю зброї на близько 5 мільярдів левів (2,7 мільярда доларів). І ці угоди зараз із західними виробниками зброї перебувають на різних етапах реалізації.
Хоча Болгарія є членом НАТО вже майже 20 років і має за вимогою Альянсу витрачати щонайменше 2% свого ВВП на оборону ( хоча цю вимогу Альянсу насправді виконують далеко не всі члени), спроби офіційної Софії модернізувати збройні сили не були успішними. Болгарська армія все ще опиралася на застарілу зброю радянських часів.
За останні роки було підписано лише дві великі угоди з продажу зброї. Перша – у 2019 році для придбання восьми F-16 вартістю понад 5 мільярдів левів (2,7 мільярда доларів) у Lockheed Martin, американської компанії, яка виробляє винищувачі. У 2022 році уряд Болгарії продовжив угоду та замовив у американського аерокосмічного гіганта ще вісім F-16.
Інша угода стосувалася двох багатоцільових модульних патрульних кораблів (MMPV) – невеликих військових кораблів, які можуть протистояти повітряним, морським, наземним і підводним загрозам – які будуть побудовані в Болгарії спільно німецькою суднобудівною компанією Luerssen і болгарським субпідрядником Delfin.
Очікується, що придбання ракетних батарей берегової оборони, про які згадав Н. Денков, коштуватиме приблизно 50 мільйонів левів (27,3 мільйона доларів), і вони будуть озброєні крилатими ракетами RBS-15 Mk3, які виробляє шведська компанія Saab. Ці ракети вже придбали для двох нових патрульних кораблів на замовлення, що дало збройним силам Болгарії більшу сумісність між її кораблями та береговою артилерією.
Вище військове болгарське керівництво постійно нагадує громадянам Болгарії, що давно пора відкрити очі, ким є агресор, який хоче повернути собі імперський вплив. Зокрема, депутат від партії Демократична Болгарія Івайло Мірчев підкреслив, що «Україна є дружньою країною Болгарії і, на відміну від росії, не оголошувала нас ворогом». Він нагадав своїм співгромадянам, що в Україні нині проживають сотні тисяч українських болгар і їхня країна має допомогти їм себе захистити від агресора.
За даними Міноборони, болгарські військові також шукають 155-мм гаубиці, для яких потрібно озброєння на 500 мільйонів левів (272 мільйони доларів). Українські військові добре використали на полі бою гаубиці «Цезар», що підвищило попит на цю зброю.
Очікується, що цього року розпочнуться переговори щодо придбання нових систем ППО. Першими в списку будуть системи меншого радіусу дії, які можуть коштувати до 500 мільйонів левів (272 мільйони доларів).
Як і у випадку з протикорабельними батареями, болгарські офіційні особи шукають системи, які можуть використовувати вже наявні боєприпаси. Одним із варіантів було б використовувати ракети AIM-9X, придбаних для винищувачів F-16, що надходять.
Система протиповітряної оборони NASAMS сумісна з цими ракетами, але вони мають менший радіус дії лише до 35 кілометрів. У довгостроковій перспективі Міністерство оборони Болгарії також висловило зацікавленість у придбанні систем протиракетної оборони Patriot американського виробництва.
Враховуючи величезні суми грошей, вже згаданий вище депутат І. Мірчев, який також є членом парламентського Комітету з питань оборони, звертає увагу на те, що модернізація армії Болгарії потребуватиме часу. «Це не буде зроблено правильно, якщо поспішати… Ми повинні бути надзвичайно обережними, тому що все залежить від грошей платників податків», – сказав І. Мірчев, додавши, що зростаюче уявлення про те, що росія являє собою загрозу, повинно додати терміновості. «Так, є загроза з боку росії. Болгарія повинна захищатися, але це не повинно статися відразу за кілька місяців з укладенням мільярдних контрактів», – зауважив І. Мірчев.
Болгарія інвестує 6 мільярдів євро в інфраструктуру, яка допоможе, у разі необхідності, розгорнути сили НАТО на східному фланзі, а також може використовуватися для цивільних потреб. Про це повідомив міністр оборони Болгарії Тодор Тагарєв.
На даний час на території Болгарії перебуває багатонаціональна бойова група НАТО під італійським командуванням, яка налічує близько 1 000 військовослужбовців. Планується розширити контингент до 1 500 осіб та побудувати військову базу для потреб НАТО на півдні Болгарії, що дозволить сформувати бригаду.
«Про розгортання на нашій території багатонаціональної бойової групи НАТО йшлося десятки і сотні разів. Під час мого візиту до Сполучених Штатів ми говорили про те, як найкраще забезпечити необхідну інфраструктуру як приймаюча країна і як Сполучені Штати можуть допомогти нам, щоб ми могли використовувати доступні міжнародні фонди співфінансування для її будівництва», – зазначає Тодор Тагарєв.
Болгарія має двосторонню угоду із США про спільне використання чотирьох болгарських військових баз. За словами міністра, інвестиції в розмірі 6 мільярдів євро не пов’язані з оборонним бюджетом і будуть використані для розвитку дорожньої та залізничної інфраструктури, щоб допомогти швидко розгортати військові формування в разі потреби.
Також Тодор Тагарєв наголошує на потребі нових автомобілів та залізничних шляхів, здатних забезпечити швидке розгортання військ союзників, про нафтопроводи, газопроводи та нові склади. За його словами, є плани, що всі бойові групи з країн східного флангу НАТО виростуть до бригадних бойових груп – тобто, приблизно до 5 000 осіб. «Це станеться тоді, коли це буде потрібно, ми не маємо чіткого графіка на цей момент. Ми повинні бути готові забезпечити умови, коли це станеться», – сказав він. За останні кілька років Болгарія зробила відносно великі інвестиції у свої збройні сили, намагаючись замінити старе радянське обладнання. Країна закупила нові винищувачі F-16 Block 70 на 2,4 мільярда доларів, 200 американських бойових машин піхоти Stryker на 1,1 мільярда доларів і будує два нових патрульних кораблі.
У той час як повномасштабне вторгнення росії в Україну та подальше бряцання зброєю пограли на нервах Софії, кремль усе ще може розраховувати на підтримку в Болгарії, і не лише на політичному маргінесі. До прикладу, президент Болгарії Румен Радев послідовно виступає проти надання Україні масштабної військової допомоги. Його звинувачували в промосковській позиції, а також одного разу під час президентських дебатів 2021 року він назвав Крим, який Москва незаконно анексувала в 2014 році, «російським». Повідомляється, що під час свого візиту до Софії 6 липня президент України Володимир Зеленський відверто поспілкувався з Р. Радєвим щодо його небажання озброювати Україну.
Таким чином, Болгарія потребує багато нового обладнання для модернізації своїх збройних сил: головним чином бронетехніку, радіолокаційних систем для ВПС і ВМС, нових артилерійські систем, сумісних зі стандартами НАТО, систем протиповітряної оборони та безпілотників. Більшість озброєнь із цього списку бажань були згадані міністром оборони Болгарії Тодором Тагарєвим у промові у вересні 2023 року на відкритті навчального року у військовій академії в Софії.
«І останнє, але не менш важливе, для побудови надійної та міцної оборони є ключовим моментом те, щоб ми вчасно та повністю засвоїли уроки війни в Україні та застосували їх у підготовці та застосуванні військ і сил. На завершення дозвольте підкреслити, що головний урок війни в Україні для нас полягає в тому, що ми повинні прискорити будівництво міцної болгарської оборони як частини колективу. У разі військової агресії проти Болгарії ми захищені ст. 5 Північноатлантичного договору об’єднаними силами наших союзників. Проте це жодним чином не скасовує нашу основну відповідальність за ст. 3 цього самого контракту, а саме – побудувати надійну болгарську оборону в Альянсі. Тому наші зусилля зосереджені на зміцненні обороноздатності болгарських збройних сил разом із досягненням більш тісної інтеграції альянсу в НАТО. Тут ключове значення має продовження зміцнення присутності Альянсу в Чорному морі, і для цього ми повинні бути готові робити ще активніший практичний внесок у майбутньому», – підкреслив на цьому ж заході Тодор Тагарєв.
Роль Болгарії в обороноздатності України
Віддавна Болгарія сприймалась як союзник і сателіт росії. Ще за радянських часів її часто називали шістнадцятою республікою і у Москві завжди розраховували на підтримку Софії. До повномасштабного вторгнення росії в Україну така ситуація зберігалася – Болгарія до останнього утримувалася від різких оцінок російської поведінки на міжнародній арені, ветувала румунську ідею формування флотилії НАТО у Чорному морі та чекала на російських туристів та інвесторів, роздаючи їм болгарські паспорти за інвестиції у понад мільйон євро.
Втім, цю ситуацію змінили агресивні дії росії проти України. У січні 2023 року німецьке видання Die Welt опублікувало розслідування про таємну допомогу Болгарії Україні. У статті йшлося, що вже навесні 2022 року українській армії забракло боєприпасів та пального, і на допомогу таємно прийшла Болгарія – одна з двох країн ЄС (разом з Угорщиною), яка відмовилася офіційно надати воєнну допомогу Україні.
Обсяг болгарської зброї тоді складав 30% від усієї військової допомоги, яка вироблялася в Болгарії, а потім, через низку посередників потрапляла до України. Переважно Київ отримував боєприпаси до 122-мм реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град». Крім цього, з Болгарії до України йшло й критично важливе дизельне паливо, обсяг якого становив до 40% від усіх поставок.
Хоча частина болгарського коаліційного уряду тоді виступала проти цього, його очільники Кирил Петков та Асен Василєв знайшли обхідні шляхи. Через посередницькі фірми болгарські боєприпаси потрапляли в Україну: літаками їх відправляли до Польщі, вантажівками – до Румунії та Угорщини.
Варто нагадати, Болгарія в часи існування Організації Варшавського договору була найбільшим виробником боєприпасів за межами СРСР. Вона виробляє багато боєприпасів радянського зразка 122 мм та 152 мм та має багато снарядів на складах. Можна дійсно сказати, що Болгарія врятувала Україну на початку повномасштабного вторгнення.
На даний час в Болгарії існує потужна оборонна промисловість, представлена як держпідприємствами – «Вазовский машинобудівний завод» у Сопоті, який виробляє боєприпаси для артилерії та РСЗВ, протитанкові ракети, некеровані авіаційні ракети, а також TEREM, який ремонтує військову техніку, – так і низкою приватних підприємств – EMCO (боєприпаси для артилерії, танків, РСЗВ, мінометів), Samel-90 (бронемашини, системи відстежування дронів, командні машини), Arsenal AD (міномети, стрілецька зброя), Arcus ( мінометні міни, стрілецька зброя), Dunarit (артилерійські та авіаційні боєприпаси) тощо.
У 2022 році болгарський оборонпром збільшив прибутки утричі – до 4,3 млрд доларів. Euraktiv повідомляв з посиланням на джерела, що непрямий експорт боєприпасів та зброї до України у 2022 році склав щонайменше 1 млрд доларів. Але жодних контрактів на державному рівні не було. Проте, вже 3 листопада 2022 року парламент Болгарії схвалив надання військової підтримки Києву. 23 грудня цього ж року в Болгарії повідомили про початок відправлення військової та військово-технічної допомоги в Україну.
Ще більш позитивно позиція Болгарії щодо постачання Україні зброї різко змінилася з обранням нового дійсно проатлантичного та проукраїнського уряду на початку червня 2023 року. 22 листопада 2023 року парламент Болгарії ратифікував угоду про безоплатне надання Україні 100 болгарських бронетранспортерів та застарілих або зайвих зенітно-ракетних комплексів. Документ був підписаний МВС Болгарії та Міністерством оборони України в серпні цього ж року. За ратифікацію проголосувала більшість парламентських фракцій, проти були лише соціалісти і проросійська партія «Відродження». Проте, проросійський президент Болгарії Румен Радев 4 грудня ветував це рішення.
Натомість, вже 8 грудня парламент Болгарії подолав вето президента Румена Радева, яке блокувало військову допомогу Україні. 147 депутатів підтримали відповідне рішення, 55 висловилися проти, ще семеро утрималися.
Таким чином Україна змогла розраховувати на отримання несправних, застарілих зенітно-ракетних комплексів. Крім того, зенітні ракети різних типів можуть використовуватися для посилення протиповітряної оборони України.
Також Народні Збори (парламент) Болгарії 8 грудня 2023 року переважною більшістю голосів підтримали надання Україні додаткової військової допомоги, можливість використання повітряного простору Болгарії для навчання українських пілотів на F-16, а також дозвіл обмеженій кількості українських військових (до 160 осіб на рік) на транзит або перебування в Болгарії для навчання. Додаткова військова допомога передбачає, зокрема, надання Україні несправних, застарілих і надлишкових для Болгарії ракет протиповітряної оборони.
«Але найважливішим є виробництво боєприпасів, стрілецької та легкої зброї в Болгарії. Це сфера виробництва, на якій Болгарія спеціалізувалася ще в радянські часи, і ця спеціалізація зберігається. Отже, оборонна промисловість працює практично в режимі 24/7, і основна частина цього виробництва йде в Україну, безпосередньо чи через третіх осіб», – наголошує міністр оборони Болгарії Тодор Тагарев.
Таким чином, друзів та проросійських сателітів у росії на Балканах лишається все менше. Навіть ті, хто донедавна був надійним партнером, нині змінюють свої підходи, і цьому на заваді не стають ані шантаж, ані зусилля російських дипломатів, ані проросійські політичні сили, яких на території Балканського регіону стає дедалі менше. Навіть, колись вразлива до політичних маніпуляцій росії Болгарія, стає надійним та важливим союзником України у даному регіоні. В цьому контексті, варто згадати слова міністра оборони Болгарії Т. Тагарєва, що «підтримка України є стратегічним інтересом Болгарії з кількох причин. росія «порушила всі міжнародні норми» і «руйнує архітектуру міжнародної безпеки». Це моральний обов’язок допомогти жертві агресії. Але також у наших стратегічних інтересах, щоб Україна стримала російську агресію та відновила свій суверенітет і територіальну цілісність. Це має ключове значення для стабільності в Європі — особливо для Східної Європи в Чорноморському регіоні».
Євген ЛИЗЕНЬ, Аналітичний центр балканських досліджень
