Яд Вашем щодо України: що протиставити епічній брехні росії?
Україна може і має ініціювати створення міжнародного центру досліджень терору путінської росії.
У 1937 році коли в СРСР набирав обертів репресивний маховик Сталіна, американський філософ і гуманіст Джон Дьюї очолив добровільну організацію з багатослівною назвою «Комісія з розслідування звинувачень, висунутих проти Лева Троцького на московському процесі». Пізніше її почали називати Комісією Дьюї. Доказові матеріали комісії не тільки виправдали Троцького, а й показали усьому світові виворот сталінського мундира, що виявився чорною мантією пересічного ката. З того часу вже ніхто не сумнівався – рушійною силою більшовицької політики є терор та пропаганда. Сталінським процесам вірили лише ті, хто перебував усередині терористичної держави.
Сьогодні прецедент комісії Дьюї особливо важливий для сепарації правди з молока всіх корів сучасної історії. Україна може і має ініціювати створення незалежного центру досліджень терору путінської росії. Проти українців, проти народів інших країн, які входили до СРСР, проти ідей демократії та свободи, проти людяності…
Хтось заперечить мені, сказавши, що є міжнародні інституції, організації та суди. Вони займаються розслідуванням таких злочинів. Але ми знаємо, як пасивна ООН що до російсько-української війни, як Червоний Хрест росії сприяв окупантам, як багато неурядових організацій йшли на компроміс в оцінці масштабів трагедії.
Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) на 15 лютого 2024 року підтвердило 30457 жертв серед цивільного населення у період вторгнення росії в Україну. Причому майже 20 000 організація вважала пораненими. Насправді в одному Маріуполі загинуло понад 30 тисяч людей. Ось чому нам потрібен інший принцип формування доказової бази, інший підхід до найбільшої війни в Європі, яку сьогодні намагаються применшити і не включати до переліку найважких трагедій ХХІ століття.
Феномен комісії Дьюї полягав у тому, що за викриття інсинуацій та злочинів режиму взялися не юристи та представники істеблішменту, а люди, які володіють громадським авторитетом та прагненням встановити істину, незалежно від грошей, політичної позиції та особистих симпатій. Це були німці, французи, англійці, американці, такі як Отто Рюле, який вперше назвав комунізм і фашизм браттями, відома на той час феміністка Сюзанна Ла Фоллетт, історик і публіцист Джон Чемберлен… Не всі з них були ідеологічними союзниками, не всі розділяли однакові погляди на місце людини у світі, але всі прагнули встановлення істини. І вони відповіли ху із містер Сталін.
Сьогодні багато хто виступає проти агресії Путіна, який зібрався знищити найбільшу в Європі країну з 38-мільйонним населенням. Але їхні голоси звучать розрізнено, а думки тонуть у потоках брудної брехні, яка поширюється путінським режимом за щедрі гонорари.
Україна не може витрачати мільярди на контрпропаганду, але вона здатна протиставити епічній брехні росії правду, об’єднавши людей доброї волі на засадах встановлення істини. Недостатньо просто засуджувати злочини у Бучі, Маріуполі, Чернігові, Краматорську, показувати огидну сутність тортур, масових страт, викрадень дітей, крадіжки та руйнування культурної спадщини України – всього, чим займається на нашій землі росія. Потрібно поєднати все це в одному файлі унікального загально людського значення. Так свого часу зробили ізраїльтяни, склавши мартиролог Голокосту, і назвавши всіх винних у злочинах проти етносу та кожної єврейської родини.
Не тільки Україні потрібна детальна інформаційно-викривальна база всіх злочинів путінської росії. У ній зацікавлені всі люди, які бажають жити на планеті, де карається і засуджується зло, де очевидні його моральні і соціальні вади, де брехня не сприймається суспільством завдяки хитромудрості трактувань. Насильство неприпустимо, прикрите брехнею, тим більше.
Людині з нормальною психікою і тверезою свідомістю властиве прагнення до правди. На цьому шляху не повинні заважати політичні упередження, цінності Глобального півдня чи Заходу, капіталізму чи соціалізму, віри в Ісуса чи Магомета. Ми повинні лише відокремити брехню від істини, показати що насправді відбувається за завісою, яка перестала бути залізною, але все ще приховує сцени влаштованої Москвою трагедії.
Олександр ПРИЛИПКО
