Гутерреш в Мюнхені: п’ять хвилин, без змісту
Про що б не йшла мова, пан Гутерреш весь час її зводить до торгівлі.
На відкритті Мюнхенської безпекової конференції, яку інколи називають «Давосом з питань оборони», виступив Генсек ООН Антоніо Гутерреш. Ця конференція є провідним світовим форумом для обговорення проблем міжнародної безпеки та своєрідним «ринком ідей», де розглядаються ініціативи щодо мирного розв’язання конфліктів. А тому участь у ній очільника організації, яка створена задля того, щоб «позбавити прийдешні покоління нещасть війни» та має підтримувати міжнародний мир та безпеку через розв’язання міжнародних конфліктів мирними засобами, була цілком доречна.
Проте виступ пана Гутерреша у Мюнхені не став подією й згадку про нього можна знайти хіба що на сайті ООН. Вочевидь на цьогорічному мюнхенському «ринку ідей» думки Генсека ООН особливого попиту не мали. Та й «товар» був не надто свіжий. Все це так чи інакше ним вже було сказано на Генасамблеї та в РБ ООН і зовсім нещодавно на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
Через це виступ генсека в Мюнхені нагадав мені історію, що сталася з патріархом української дипломатії Г. Й. Удовенком. Якось йому принесли на погодження проєкт виступу в одному з комітетів Генасамблеї ООН. Удовенко прочитав, викликав автора тексту і сказав, що текст начебто й нормальний, але не годиться, бо його можна прочитати і в залі Генасамблеї ООН, і на партійних зборах. А виступ треба писати під конкретне питання у конкретному Комітеті. Вочевидь спічрайтери генсека подібним не заморочувалися.
Ба більше, виступ пана Гутерреша й залишився майже непоміченим учасниками ще й тому, що він фокусується на інших пріоритетах. Головними викликами сьогодення Генсек ООН вважає ядерну загрозу, «кліматичну кризу та ризики неконтрольованого штучного інтелекту». З цими тезами можна було б погодитися, якби їх виголосили на іншому форумі. Проте головними темами цьогорічної конференції були війна на Близькому Сході, агресія РФ проти України та зростання напруженості в Індо-Тихоокеанському регіоні. Останню проблему пан Гутерреш взагалі не згадав (не можна дратувати Китай!), а про війну Ізраїлю проти ХАМАСУ та про вторгнення РФ в Україну говорив у характерній для нього збоченій манері. Після ритуального зазначення, що терористична атака ХАМАС 7 жовтня не має виправдання, Генсек присвятив цілий абзац тому, що збройна відповідь Ізраїля є колективним покаранням та заважає гуманітарним зусиллям в Секторі Гази. На його думку, звільнення всіх заручників та гуманітарне припинення вогню «мають стати основою для незворотних кроків до рішення про створення двох держав». Пан Гутерреш справді вважає, що досить попеняти терористам та «перестати стріляти» і можна все вирішити? Він що, не розуміє що сталося? Чи він не бачив хамасівських схованок під лікарнями та оонівським офісом UNRWA?
Мабуть, що так, бо коли він говорить про російське вторгнення в Україну також утримується від засудження агресора, лише зазначає, що це порушення Статуту ООН. А далі каже, що «нам вкрай потрібен справедливий і стійкий мир для України, для Росії та для всього світу». Тобто пан Гутерреш не робить різниці між агресором та його жертвою. Виглядає, що система цінностей у цього Генсека відверто шкутильгає, при чому на обидві ноги. Про що б не йшла мова, пан Гутерреш весь час її зводить до торгівлі. Ми ще не забули, як у 2022 Генсек виступив з зерновою ініціативою та на тлі жахів Бучі переймався можливим ризиком голоду в країнах Глобального Півдня без українського зерна та російських добрив. А у своєму виступі на Мюнхенській конференції він бідкався, що війна в Газі негативно впливає на міжнародну торгівлю і що вплив агресії РФ проти України на світову економіку «був особливо руйнівним для країн, що розвиваються». Те, що російська армія методично стирає в пил українські міста разом з їхніми мешканцями, генсека не обходить. Інколи складається враження, що, зважаючи на такі вподобання, пану Гутеррешу більше пасувала б посада генсека Конференції ООН з торгівлі та розвитку, ніж Генсека ООН.
Втім, ті, хто слідкує за виступами Генсека ООН (а на Мюнхенській конференції присутня загалом фахова аудиторія) не побачили у виступі генсека нічого нового. Тут були і посилання на оновлений «Порядок денний для миру», і заклик до реформи Ради Безпеки ООН та Бреттон Вудської фінансової системи, і заява про роль сталого розвитку та кліматичних дій у запобіганні конфліктам (не знаю що це), і про глобальні зобов’язання щодо викликів сьогодення та завтрашнього дня. Як кажуть, за все добре, проти усього поганого, але так, щоб нікого, зокрема і агресорів з терористами, не образити.
Один з попередніх Генсеків ООН, вже покійний Бутрос Бутрос Галі, зазвичай інструктував своїх спічрайтерів, про що писати та якої довжини має бути його виступ. Одного разу він дав їм таку вказівку: «П’ять хвилин. Без змісту». Здається, у Гутерреша в Мюнхені був якраз той випадок.
Олександр МАЦУКА, дипломат, співробітник Секретаріату ООН 1989-2016
