«Хроніки купленого ЦВК» – чергова частина мильного серіалу «Справа Корбана»
Всі помітили, як дозовано Прокуратура видає свій компромат у справі Корбана? Але – з певною логікою, розділяючи наявні в неї «факти» по певних темах. Скажімо, «підкупом нардепів» закрили інформаційний рік, а розпочали новий – із «підкупу членів ЦВК»
Отже, політичний зріз справи Корбана, з блискавичною появою в ній «бамажок» з фінзвітністю, стає багатовекторним – схоже, за допомогою цієї спецоперації (інакше не назвеш) спробують вирішити кілька актуальних для влади завдань.
І тема ЦВК тут зовсім не другорядна.
Взагалі «напівлегітимність» складу Центральної виборчої Комісії є неабияким подразником для влади. Адже повноваження 12-ти із 15-ти членів комісії закінчились ще у 2014-му році. На що Петро Олексійович належним чином чомусь не відреагував і досі.
16.11.2015 Вищій адміністративний суд визнав, що Гарант незрозуміло бездіє в цьому питанні. Сам Президент обіцяв зміни у складі ЦВК після місцевих виборів, однак, ця обіцянка залишилась в переліку «забутих» у змісті трагікомедії під назвою «#житипоновому».
Слово «забутих» ставимо у лапки навмисно. Бо насправді ніхто про це не забув. Просто нинішній владі традиційно дуже хочеться отримати «ручну» ЦВК, але законних, конституційних засобів для реалізації цієї мрії, немає.
Тому «злив» через ЗМІ «доказів» про наявність у «папірцях Корбана» фактів про начебто підкуп УКРОПом одного із заступників Голови ЦВК, наштовхує на висновок: за відсутністю більш-меньш легітимних інструментів узурпації ЦВК, буде реалізована спроба «вибити» звідти деяких некерованих осіб. «Замазавши» їх підозрами у продажності (стовідсотково доведених фрагментів поки що не надано, і чи будуть такі докази у справі – це відкрите питання).
При цьому ситуація з напівлегітимним ЦВК сягає точки кипіння. Деякі “гарячі голови” в Парламенті, як, наприклад, Ігор Луценко, заявляють, що “відмороженість” Президента щодо складу Комісії тягне аж на імпічмент. Насправді ще на початку грудня минулого року Володимир Гройсман заявив, що всі фракції подали від себе кандидатури на посади членів ЦВК. При цьому Голова ВР звично поскаржився на депутатів, “відмазавши” Президента: «Треба було, щоб усі фракції подали своїх представників у ЦВК. Я звертався дуже багато разів, але нарешті-то вже достукалися і вони подали своїх представників, всі фракції».
Ну, а якщо “достукалися”, треба запускати процес, чи не так? І тут прокурорський удар “нижче поясу і ззаду” по деяких “незручних” членах ЦВК виявляється для влади доцільним та своєчасним…
Деякі ЗМІ вже впевнено називають людину, яку начебто Корбан «тримав на зарплатні» – Андрія Магеру. Тут доречно нагадати, що Магера, по-перше, відноситься до розряду «некерованих» з боку АП членів ЦВК, по-друге – може претендувати на посаду Голови ЦВК замість Охендовського, репутація якого залишає бажати кращого.
В той же час у самій Комісії є люди, по-собачому вірні Порошенку (прізвище не є важливим, важлива його посада), які також сплять та бачать себе у кріслі людини, що вирішує долю будь-яких виборів. Наприклад, така собі панянка Усенко-Чорна, яка колись навіть голодування симулювала з приводу «невирішеного питання».
Все це означає, що влада по-перше, не виключає можливості виборів в цьому році, по-друге, вона їх боїться (знаючи свої реальні рейтинги).
Отже, неважко передбачити, що тема «підкупу ЦВК», вшита прокуратурою у справу Корбана, може стати одною із центральних та найскандальніших.
