«Хресну ходу» проти євроінтеграції організував гундяєвський десант?
У перших числах листопада у Києві відбулася так звана хресна хода маргіналів, яка не потрапила на широкий телеекран, не мала помітного впливу на життя міста, не кажучи вже про вплив на суспільно-політичне життя країни
Утім, сюжети, які збереглися в Інтернеті, на моє глибоке переконання, заслуговують на увагу.
Насамперед тому, що так звана хресна хода, хоча й відбувалася під монотонні релігійні піснеспіви, проходила під ПОЛІТИЧНИМИ гаслами, спрямованими проти європейської інтеграції України.
І тут виникає перша низка запитань.
Колони «ходаків» формувалися, як видно з відеозаписів, на території Києво-Печерської лаври Української православної церкви. Так, тієї самої Церкви, очільник якої Блаженніший Митрополит Володимир підписав звернення на підтримку євроінтеграційного курсу України.
Відтак, запитаємо, чи не є формування протестних колон на території Лаври (УПЦ) викликом Митрополитові Володимиру? Демонстрацією незгоди з його пастирським рішенням? Спробою започаткування розколу в УПЦ?
Якщо відповіді позитивні, то чи усвідомлюють організатори хресної ходи наслідки своєї діяльності для долі Церкви?
Організатори ходи не могли також не знати, що саме у Києво-Печерській лаврі щиро молиться Богові очільник держави – Президент України В. Ф. Янукович. Не могли не знати, що президент є послідовним у втіленні євроінтеграційного курсу України.
Тому, запитаємо, чи не є формування протестних колон у Лаврі викликом главі держави? Демонстрацією незгоди з політикою Президента України? Спробою започаткувати розкол у суспільстві?
Уважний перегляд відеозаписів наштовхує на думку, що організатори хресної ходи не лише усвідомлювали це, більше – силкувалися ці розколи поглиблювати.
Як там, майже з рядків поета: «Звідки ж набралися сили? Звідки той порив червоний? Мозок їм запліднили…»
Звідки?.. Хто?.. Прислухаймося до команд і командирів, які шикували колони та гнали їх крутосхилами на вулиці столиці. І почуємо бездоганну командирську російську. Молодики з безсумнівною виправкою, безакцентною мовою сусіда… Чи, бува, не гундяєвський десант організаторів? Може, російським нацистам мало «Русских маршей» у себе на батьківщині й вони заходилися проводити їх по інших державах? Чому б ні, по них видно, не по печерах ховалися, готуючись до «ходи», у комфорті та затишку, тобто ХТОСЬ ІЗ ТУТЕШНІХ надав (та ще й у Лаврі!) і прихисток, і затишок, і слухняну «масу» для акції. Цікаво, хто? Хто у нас такий сміливець, який кидає виклик і церковним ієрархам, і главі держави?
А плакати, транспаранти…Чи не «Кремлівського вибору» продукція?
Хто виготовляв? Фінансував? Не виникають запитання?
Відверто скажу: хочеться, щоб відповіді шукали не лише ми з Вами, а й ті, хто зобовʼязаний присягою та службовими обовʼязками, адже йдеться, за великим рахунком, не лише про брудні спроби втягнути Церкву в політичну боротьбу, а й про погано приховану антиукраїнську діяльність. Нехай інспіровану за кордоном, але здійснювану також і кимсь із «землячків».
І виклик кинуто не лише євроінтеграції. Виклик кинуто нашій незалежності. Змиримося?
