Головні економічні події року, що минув
2013-й рік став для України роком важких випробувань в економічній сфері. Починався рік з розмов про девальвацію гривні, якої так і не сталося, потім іноземні банки почали один за одним покидати країну.
Найбільше економічне загострення країна відчула з початком торгової війни з Росією, яка у кінцевому підсумку стала однією з причин призупинення підготовки до підписання угоди про асоціацію з Європейським союзом. Зрештою, під кінець року Росія повернула Україну на свою економічну орбіту – Україна отримала кредит у $15 млрд і знижку на газ, відмовившись від кредиту МВФ.
Торгова війна з Росією почалася 29 липня – Росспоживнагляд увів заборону на поставки в Росію продукції української кондитерської компанії «Roshen» під приводом того, що в шоколаді було знайдено небезпечну речовину бензопірен. 31 липня Roshen призупинив постачання всіх видів кондитерських виробів у Росію. Згодом корпорація Roshen попросила ініціювати розслідування щодо дій Росії в рамках Світової організації торгівлі. Зрештою, в листопаді Росспоживнагляд заявив, що Roshen в майбутньому зможе відновити постачання кондитерської продукції на російський ринок. Але перед цим російські експерти знову відвідають завод Roshen і нададуть свої висновки щодо кондитерських виробів української компанії.
У 2013 році банки з іноземним капіталом продовжили покидати український фінансовий ринок. Так, 1 квітня власник Дельта Банку Микола Лагун купив українську «дочку» шведського Swedbank за $175 млн і перейменував його в Омега Банк. Влітку 2013 року Лагун також купив грецький Астра Банк, який належав Alpha Bank А.К. (Греція). У листопаді стало відомо про продаж «Платинум Банку» (4,7% акцій належало британському фонду The Ukraine Opportunity Trust PLC (UKRO). За словами банкірів, що претендували на «Платинум Банк», покупцями стали власники одеського «Фінбанку» – Борис Кауфман і Олександр Грановський. Восени також з’явилась інформація і про продаж Райффайзен Банку Аваль
13 квітня 2013 року Україна запровадила на 3 роки додаткове мито на імпорт автомобілів, яке становить 6,5% та 13% на авто з двигуном 1-2,2 тис. куб. см. У ЄС на введення мита відповіли погрозою про запровадження санкцій. 30 жовтня Японія подала до СОТ заявку на проведення консультацій із Україною стосовно введення спецмита на імпорт легкових автомобілів. Це був перший крок у процедурі оскарження дій України на рівні СОТ. В уряді сподіваються, що залагодять суперечку з Японією щодо спецмит на автомобілі у Світовій організації торгівлі на етапі консультацій.
4 липня Верховна Рада дозволила випускати фінансові векселі, проголосувавши за відповідні зміни до Податкового кодексу. Передбачалося, що фінансові векселі використовуватимуться під час оформлення заборгованості, зокрема бюджетної, включаючи і оформлення платежів з відшкодування податку на додану вартість. Утім, експерти розкритикували таке рішення влади: за їхніми словами, векселі лише погіршать фінансові проблеми уряду та є загрозливим явищем для стабільності гривні.
21 листопада Кабінет міністрів України розпорядився призупинити процес підготовки до підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. 28-29 листопада Україна і Європейський Союз на Вільнюському саміті планували підписати угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі.
Під час візиту Віктора Януковича до Москви 17 грудня було домовлено про те, що уряд Росії розмістить 15 мільярдів доларів в українських цінних паперах. 24 грудня прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв повідомив, що Росія придбала перший транш українських суверенних облігацій на $3 млрд.
У грудні Газпром» і «Нафтогаз України» підписали документ, згідно з яким газ в Україну поставлятиметься за ціною $268,5 за тисячу кубометрів. «У будь-якому разі, ми вважаємо, що це теж тимчасове рішення. Маючи на увазі, що довгострокові, довготривалі домовленості мають і будуть досягнуті. Це стосується і поставок газу в Україну, це стосується і забезпечення безперебійного транзиту російським споживачам в Європі», – заявив президент Росії Володимир Путін після підписання угоди.
За матеріалами zaxid.net
