Голова Комітету з питань науки і освіти звинуватила Табачника у цинізмі та меркантильності

Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич на своїй сторінці у «Фейсбуку» обурливо відгукнулася щодо «нової ініціативи МОН з обмеження педагогічної свободи вчителів».

Ідеться про лист Міністерства освіти і науки ще від 5 вересня «Про використання навчальної літератури», яким заборонено використовувати навчальні посібники для 1-х, 2-х і 5-х класів, видані до 2012 року, і ті, що не були рекомендовані Міносвіти. «Тобто вчитель не матиме права скористатися збірниками завдань, наприклад, із математики, виданими раніше, навіть якщо вони є дуже корисними для навчання дітей, – пояснює Гриневич. – Чи бачите якесь логічне пояснення для цього цинічного рішення МОН, аніж цілком меркантильна мета – спонукати школи закуповувати навчальні посібники кількох наближених видавництв, які отримали грифи МОН останнім часом?»

Лілія Гриневич – жінка приємна в усіх відношеннях. Тільки б віру в людей їй зміцнити. Бо, крім меркантильної мети (покажіть, у кого її немає), ініціативі Міністерства освіти і науки таки можна знайти досить просте логічне пояснення. Старі (до 2012 року) посібники, якими б золотими вони не були, не можуть бути використані, бо не відповідають новим навчальним програмам, котрі після затвердження нових держстандартів розробляли цілі штати науковців і практиків. Якщо вчителі користуватимуться старими посібниками, це означатиме, що час і гроші на написання, грифування та видання нових витрачені марно. А марна витрата бюджетних коштів – та ще й там, де можна було б зекономити, відклавши написання нових навчальних планів (відповідно і видання нових посібників) до ліпших часів – завелика розкіш, за яку і по тикві від начальства можна отримати. А хотіли, між іншим, як краще.

Тобто всьому є людське пояснення. Якщо вірити в людей і ставитися до них із розумінням. «Как обаятельны для тех, кто понимает, все наши глупости и мелкие злодейства…» А в тому, що «мелкие злодейства» такого роду дійсно збагачують бюджетними коштами кілька наближених до МОН видавництв, – пані Лілія стовідсотково права.