Глобальні загрози та виклики… навчитися робити висновки та діяти
Уже отримавши перші відгуки, першу реакцію на попередній допис, зрозумів: обов’язково слід зазначити – не претендую на статус наукових розвідок, на статус викладача-повчальника. Мав і маю на меті привернути увагу і широкої спільноти, і громадських організацій, і державних органів до проблем, які з роками війни Росії проти України (читай – проти всього світу!) лише загострюються. У глобальних вимірах.
Продовження. Початок – ТУТ
Насамперед – до загрози Третьої світової війни, полум’я якої силкується роздмухати Росія – держава-агресорка, окупантка, натхненниця, організаторка та спонсорка тероризму.
До виклику світової продовольчої кризи, глобальних пандемій, загроз катастроф на ядерних об’єктах, непоправних глобальних кліматичних змін, нищення об’єктів культурної спадщини, навчальних закладів… До тих глобальних загроз і викликів, які значною мірою інспіровані Москвою, її антилюдською внутрішньою та зовнішньою терористичною політикою.
І тут я згадував ООН, її Генерального секретаря, Радбез ООН та спеціалізовані структури: ВООЗ, МАГАТЕ, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та ін. А ще згадував при написанні: мої друзі, дипломати та журналісти, неодноразово висловлювали сумніви, що міжнародні інституції, в яких Росія і незаконно посідає місце (як в Радбезі ООН, наприклад), і має (не внесками єдиними) вплив на апарати, співробітників, будуть діяти в інтересах людства… Що робити? Спробую повернутися з варіантом відповіді, закінчуючи допис.
А зараз – ще про й інші, зовсім не другорядні загрози.
Згадаймо світлої пам’яті красуню та розумницю – принцесу Діану. Принцесу, яка дуже багато сил та часу віддала проблемі боротьби з застосуванням протипіхотних мін, віддала мобілізації зусиль на розмінування величезних площ в Африці. На допомогу мирним людям, дітям насамперед, які постраждали саме від тих мін. Згадаймо з вдячністю принцесу, яка наголосила на глобальному характері загрози мінування, загрози для людства.
А потім була Сирія… А потім і донині – Україна.
Моя Україна, величезні площі якої, поля, ліси, міста і села заміновано російськими зайдами. І якщо за часів леді Ді йшлося про те, що на розмінування знадобляться роки, то нині нам кажуть про десятиліття!
Впевнений, ніхто та ніколи не згадає їх навіть близько в одному тексті – чарівну принцесу та московське одоробло. Леді Ді та донедавна очільника Роскосмосу, не до ночі згаданого, Рогозіна.
А згадую я той Роскосмос лише з однієї причини. Назва її – глобальна загроза від космічного сміття. Рукотворного. Кілька років тому і в Києві, і в деяких інших містах, пов’язаних з аерокосмічною галуззю, відбувалися конференції, на яких звучала ця тема. Йшлося і про дослідницькі космічні апарати, чий термін використання закінчився, і про військові космічні об’єкти , скажімо, тієї самої Росії. Та ще й з ядерними енергетичними установками.
Війна закрила ці дискусії, дослідження, розвідки. Точніше – відсунула на потім. Але ж загрози не зникли!
Те саме можна сказати і про кібертероризм, де російські хакери зі спецслужб атакують зв’язок не лише традиційний – радіо чи телефонний, зв’язок між громадянами-інтернеткористувачами, але й зв’язок з літаками, кораблями, а ще фактично руйнують складне сучасне медобладнання, втручаються у банківську сферу тощо.
Сподіваюся, що українські журналісти, а також споживачі інформації висловляться з приводу глобальних медіазагроз від гігантських пропагандистських утворень (знов таки, насамперед – російських) поширювачів брехні, фейків.
Можу продовжувати та продовжувати. Називаючи, перераховуючи глобальні загрози та виклики, за більшістю з яких – навіть не маскуючись як слід – нахабний писок московитів.
За більшістю з яких – байдуже, про людське око – стурбоване обличчя багатьох міжнародних організацій, так або інакше контрольованих Кремлем та його поплічниками.
А в Україні, в моїй воюючій Україні?
Конференцію Центру дослідження Росії (CRS,керівник В.С.Огризко) «Тероризм у внутрішній політиці Росії», листопад 2019, я назвав.
Про долю спеціальної структури в МЗС вже нагадував.
А от про що не говорив, так про те, що у Верховній Раді України, в Комітеті з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва є підкомітет з питань глобальних ризиків та викликів.
Співзвучно тому, що обговорюємо!
На цій майже оптимістичній ноті дозволю собі сьогодні поставити три крапки… Ми ж парламентсько-президентська республіка!
Далі – буде?!?
Олег БАЙ, Надзвичайний і Повноважний Посланник, експерт Центру дослідження Росії
