Газ можна не купувати, а у себе добувати!
При поточній вартості природного газу майже в $500 за 1 тис. куб.м із ПДВ і рентними платежами, видобувати власний газ вигідно навіть при собівартості видобутку в $200 за 1 тис. куб.м. Запасу рентабельності вистачить для подальшого розвитку галузі й забезпечення конкурентоспроможності продукції вітчизняної промисловості.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, під час відвідування Вуглегірської ТЕС президент Віктор Янукович відзначив: нам вдалося залучити інвесторів, які протягом 5-7 років як мінімум удвічі збільшать видобуток газу в Україні, тоді собівартість «блакитного палива» буде зовсім іншою. «Ми збільшили видобуток за останні два роки й вийшли на обсяг 21 млрд куб.м. Щоб забезпечити населення, потрібно 24 млрд куб.м, і ми дуже незабаром вийдемо на ці обсяги видобутку», — додав глава держави, відзначивши при цьому, що обсяг закупівлі імпортного газу скоротився з 42 млрд куб.м у 2010 році до 18 млрд куб.м цього року.
Уже котрий рік поспіль Україна веде переговори з Росією про зниження ціни поставок «блакитного палива», однак дотепер вони не увінчалися успіхом. Важливою складовою політики диверсифікації постачань природного газу є розвиток власного видобутку. За 9 місяців 2013 року газовидобуток в Україні зріс у порівнянні з аналогічним періодом 2012 року на 1,4% (до 15,2 млрд куб.м).
Нарощування обсягів видобутку газу планується за рахунок удосконалення технологічного процесу функціонування існуючих родовищ, розробки нових, активного впровадження технічних інновацій при видобутку сланцевого газу (за попередніми оцінками, його запаси в Україні становлять 4,5 трлн куб.м, хоча для нарощування промислового видобутку потрібен час). З урахуванням застосування найкращого світового досвіду й устаткування, собівартість видобутку сланцевого газу в самій свердловині можна забезпечити на рівні 140-160 дол./тис. куб.м, тоді його роздрібна ціна складе приблизно $210 і безумовно буде конкурентною.
Іншим важливим напрямом збільшення газовидобутку є розвиток родовищ Чорноморського шельфу: запаси його глибоководної частини оцінюються в межах 4-13 трлн куб.м. Частка розвіданих ділянок шельфу не перевищує 4% від їхньої загальної кількості. До того ж, поки що освоюється винятково його мілководна частина, оскільки наявне устаткування дозволяє бурити на глибині до 120 м. Виходу на «глибоку воду» потребує принципово іншого супроводу, включаючи контроль безпеки й заходів щодо ліквідації можливих аварій. В Україні нічого подібного дотепер немає.
Але навіть за таких умов «Чорноморнафтогаз» активно нарощує видобуток, насамперед за рахунок освоєння Одеського родовища, розташованого у 155 км від кримського узбережжя: його запаси оцінюються у 22 млрд куб.м газу. Родовище було відкрито ще наприкінці 80-х років минулого століття, однак промисловий видобуток там розпочався тільки у 2012 році, коли на родовищі була встановлена плавуча платформа «Петро Годованець». Незважаючи на скандальну історію придбання, тільки ця платформа дала можливість «Чорноморнафтогазу», не відволікаючи інші установки від освоєння інших родовищ, додатково видобути 200 млн куб.м палива. Експерти прогнозують, що до кінця 2013 року використання платформи дозволить додатково видобути 500 млн куб.м природного газу, а до кінця 2014 року — 1,5 млрд куб.м. Такі темпи видобутку дозволять заощадити на закупівлях імпортного палива $600 млн і окупити платформу за два роки роботи.
Збільшення обсягів власного видобутку природного газу призведе до зростання бюджетних надходжень від ренти на газ, ПДВ й інших податків. За 5 років сума надходжень, за самими скромними оцінками, може перевищити 10 млрд грн. Оскільки практично всі проектно-дослідницькі роботи на свердловинах проводитимуться українськми компаніями, результатом стане створення нових робочих місць і завантаження вітчизняної промисловості, залучення інвестицій у бурові, геологічні й сервісні компанії.
