Фотограф, який увічнив харківських бомжів. Бобу Михайлову виповнюється 75
7–8 листопада Харків відзначає 75-річний ювілей знаменитого співвітчизника – фотографа Бориса Михайлова
Борис, або Боб є фотохудожником зі світовим ім’ям, а в Україні його знають хіба що в рідному Харкові. Та й то не дуже добре… Хто в цьому винен? Мабуть, що ми. «У Харкові ніхто нічого не купує», – скаржиться сам фотограф. З іншого боку, ціни на його фотороботи давно перевищили можливості місцевих шанувальників. Аби висловити свою частку поваги, місцева громада підготувала до дня народження знаменитого співвітчизника проект у його дусі – UNRESPECTABLE.
А дякувати митцеві є за що. Харківська школа фотографії своїм формуванням не в останню чергу зобов’язана Борису Михайлову. Він показав рідне місто у всій його красі, точніше, зробив красивим те, що до нього не наважувалися навіть просто показувати радянські фотографи. Злидні літніх людей, собаки на тлі травневих демонстрацій, пивні животики, затягнуті в міцні плавки, ню на межі порно… За такі фотографії його переслідував КДБ, а вже в соліднішому творчому періоді хотіли задушити голими руками міністри. А ось західний світ поставився до художника з набагато більшим розумінням.
Борис Михайлов – єдиний фотограф пострадянського простору, який став лауреатом престижної премії «Хассельблад» і був нагороджений премією «Спектрум» за заслуги в галузі фотографії, володарями якої є всього 7 осіб у світі. «Незакінчена дисертація» Михайлова входить до кращих фотокниг світу. У 70 років художник став членом Берлінської академії мистецтв. Сьогодні він переважно й живе в Берліні, бо німці добре сприймають його концептуальне мистецтво (чомусь краще за нас – дивується фотограф). Але все своє натхнення Боб досі черпає з рідної землі.
– Харків – місце великої енергетики, при цьому без зон релаксу. Якщо, наприклад, у Києві можна вийти на Дніпро і сказати: «Вашу мать, як красиво!», то на нашу річку виходити страшно. Тому напруженість залишалася всередині нас, – каже Борис Михайлов.
Проект UNRESPECTABLE якраз і дасть можливість побачити, як роботи Михайлова звучать у рідному просторі. Події відбуватимуться на трьох майданчиках міста: у муніципальній галереї, «ЕрміловЦентрі», готелі Kharkiv Palace. Художник братиме участь абсолютно у всіх заходах. А це будуть не лише виставки його робіт. Молоді московські та харківські автори також представлять свій доробок. Проект, жартома названий «На допомогу Михайлову», створено на прохання самого Бориса Андрійовича.
– Михайлова можна вважати жорстким хоча б тому, що він – несентиментальний художник. У ньому немає нічого слащавого, зате є колосальна відкритість. Він сприймає життя у всіх його неймовірних проявах, у всій його некрасивості, тому що життя некрасиве, – вважає Олена Петровська, один із спікерів теоретичної платформи проекту. Насправді з цим можна сперечатися. Михайлов створив свою особливу теорію краси. Дехто може вважати харківських бомжів непривабливими, але то їхні проблеми… Тим паче, останнім часом художник їх більше не знімає. Каже, що вже не так актуально. Головне, що нарешті маємо можливість приєднатися до світу, який уже визнав українського митця. До речі, виступи теоретичної платформи транслюватимуть онлайн на ресурсах Корреспондент.net і «МедіаПорт», так що до громади Харкова може долучитися вся Україна.
