Формально – проти України, фактично – проти всього світу: глобальні виклики російського терору
Допоки існуватиме імперія-агресорка та окупантка, натхненниця, організаторка та спонсорка тероризму, світ житиме в умовах постійної загрози глобального тероризму.
Після страшного терористичного акту в США 11 вересня 2000 року Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко утворив у центральному апараті міністерства окремий спеціальний підрозділ для, як казали тоді, «координації протидії новим загрозам і викликам».
Хоча, переконаний, і на той час, і сьогодні ніхто не вважає тероризм новою загрозою чи викликом.
Старий як світ, він лише використав нові інструменти – літаки замість ножів, пістолетів, бомб чи отрути. А сенс терактів залишався старим як світ – посіяти страх і на цьому страху диктувати свої вимоги для досягнення політичних цілей.
Новим, крім уже названих знарядь-літаків – було й те, що терористи мали намір підкорити свідомість глобального світового гравця – США, – мали намір посіяти страх у цілому світі. Інакше кажучи, терористичний акт став актом глобального масштабу…
До речі, про глобальне…
Глобальне мислення, як і глобальні плани, проекти, задуми- теж аж ніяк не новація. «Глобально мислили» (чи-діяли) завойовники – від Чингізхана до римських імператорів, від «будівничих» безмежної російської імперії до творців Третього рейху, «Союзу нерушимого» і аж до путлерівських посіпак.
«Глобально мислили», як це не дивно, і у нас люди старших поколінь. Якщо боротьба за мир – то у всьому світі! Якщо роззброєння – то загальне і повне!
Якщо фестиваль – то молоді усієї планети! Я, наприклад, усе це добре пам’ятаю. Як і те, що кожного керівника силкувалися зробити якщо не батьком усіх народів, то, хоча б, найвидатнішим міжнародним діячем сучасності. Що вдавалося до чергового розвінчання культу особи, волюнтаризму та інших ласощів. Тобто – до неминучого фіналу.
Але не буду відволікатися. Тим більше, що є необхідність говорити саме про сучасні глобальні явища.
Усе пов’язано з війною?
В усякому разі, впевнений, усе тісно взаємопов’язане, переплетене…Бо саме глобально-імперське мислення (перепрошую, що вживаю таке слово – мислення – до кремлівських істот) призвело до «Кримнаш!» та початку війни, яка не стихає вже вісім з половиною років. І не тільки не стихає, навпаки-розпалюється все сильніше. Як там, у більшовицькій пісні: «Мы на горе всем буржуям мировой пожар раздуем!»? І роздувають, дійсно, з прицілом на світовий, бо погрожують усім – від Литви та Польщі до Великої Британії та США. Бо братаються з терористами (з ядерними – включно), бо не зупиняються перед геноцидом українського народу… Як зазначила українська журналістка у США пані Аліса Прожогіна: силкуються розпалити Третю світову.
Яка ж глобальна реакція на такі глобальні виклики?
А на яку ми очікуємо реакцію, скажімо від світового співтовариства? Скажімо, від тієї самої ООН? Де, за влучним висловом дипломата О.Мацуки, «безбілетним пасажиром» перебуває Російська Федерація, та ще й у якості постійного члена Радбезу.
Чи від Генсека ООН, який мовчки проковтнув ракетний обстріл росіянами Києва ще у день його офіційного перебування? Який «засудив» обстріл російськими ракетами Одеси та порту на другий день після підписання Стамбульських угод, бо цей обстріл заважає реалізації глобальних продовольчих планів…
Чи від ВООЗ, яка, так виглядає, ще не усвідомила свого місця у боротьбі з глобальною пандемією, так і не встановивши ні її походження, ні того, скажімо, як під обстрілами російськими ракетами по всій території України, а також як на тимчасово захоплених територіях можна протистояти і тому Ковіду, і загрозам епідемій у місцях масового поховання (якщо було поховання) і мирних жертв російської агресії, і там, де ворог кидає трупи своїх…
Путлер загрожує застосувати ядерну зброю. Враховуючи його розумові здібності, я б не відкидав, що персонаж з ленінградського підворіття може до цього вдатися. Хоча того, що вже робили та роблять агресори, захоплюючи ядерні об’єкти, з АЕС включно, і так більш ніж достатньо, щоб людство усвідомило масштаби загроз нових Чорнобилів та Фукусім. Глобальні масштаби, чи не так, МАГАТЕ ?
Коли Ел Гор, ще віцепрезидентом США почав вголос говорити про необхідність боротися з глобальним потеплінням, то, пам’ятаємо, аж до Грети Тумберг це викликало у кращому разі – посмішку. Ті ж, хто використав цю дівчину, досягли, думаю, не афішованих цілей. А проблема? Що з нею?
Я вже не кажу про те, що росія силкується накласти лапу на Арктику, що своєю безконтрольною діяльністю становить пряму загрозу викликати незворотні, непоправні глобальні кліматичні зміни.
Можна продовжувати та продовжувати. І про забруднення Світового океану -цілі острови з пластикового сміття, – про питну воду, про…
Втім, це вже буде силкуванням охопити неосяжне. А я ж хотів наголосити на тих загрозах і викликах, які особливо загострилися внаслідок російської агресивної війни. Формально – проти України. Фактично – проти всього світу.
І, насамкінець, про те, що останнім часом усе частіше та голосніше лунають заклики в різних державах світу: визнати Росію натхненницею, організаторкою та спонсоркою тероризму у світі. Глобального тероризму!
Заклики лунають. Проте сам процес просувається, як на мене, занадто повільно. Чому? І запитання цікаве, і відповідь, думаю – теж…
На початку допису я згадав про теракт в США 11 вересня 2000 року. З того часу відбулося чимало терактів у низці держав Європи… І в Україні. Загинули в Україні, дістали поранень і каліцтв тисячі дітей… Нищаться школи, університети, нищаться пам’ятки культури. ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО – ви вбачаєте в цьому глобальну гуманітарну катастрофу?
І допоки існуватиме імперія-агресорка та окупантка, натхненниця, організаторка та спонсорка тероризму, світ житиме в умовах постійної загрози глобального тероризму. Бо, як справедливо зазначалося ще у листопаді 2019 року на конференції Центру дослідження Росії (керівник – Його Високоповажність В.С.Огризко), тероризм – невід’ємна складова внутрішньої та зовнішньої російської політики.
На початку допису я також згадав про створення міністром А.М.Зленком спеціальної структури в центральному апараті МЗС для координації діяльності у протидії новим загрозам і викликам. Вже давно ці загрози не нові. А підрозділ в МЗС, цікаво, існує?
Олег БАЙ, Надзвичайний і Повноважний Посланник, Експерт Центру дослідження Росії
