Фонд держмайна виблискує оптимізмом: продавали, продають і будуть продавати!
Весь світовий досвід засвідчує, що держава управляє підприємствами менш ефективно, ніж приватні особи. Тому український уряд продовжує політику корпоратизації й приватизації державних підприємств. У державній власності в остаточному підсумку мають залишатися тільки стратегічні підприємства, що забезпечують національну безпеку України.
На жаль, майже половина простроченої заборгованості по зарплатах зосереджена на підприємствах державної й комунальної форми власності. Адміністративний вплив на тамтешніх керівників є не завжди ефективним. Очевидно, більшість таких підприємств потрібно просто приватизувати із зобов’язанням нового власника повністю погасити прострочену заборгованість і не створювати нову.
За даними Державної служби статистики, заборгованість по заробітній платі за станом на 1 грудня 2013 року склала 989 млн грн. За даними щотижневого моніторингу Міністерства соціальної політики, сума заборгованості із заробітної плати на державних підприємствах станом на 2 грудня 2013 року склала 428,6 млн грн. При цьому у порівнянні з початком 2013 року сума заборгованості зменшилася на 31,4 млн грн (на 7,3%).
Важливо, щоб після приватизації підприємств не відбувалося масового скорочення робочих місць. Навіть коли таке рішення нового власника є економічно виправданим, уряд робить все, щоб одночасно цим же власником або на цій же адміністративній території створювалися нові робочі місця.
Держава продає підприємства для того, щоб вони краще працювали, щоб зберігалися й відкривалися нові робочі місця з достойною оплатою праці, щоб збільшувався обсяг податків до бюджету. Зараз завдання Фонду державного майна полягає в тому, щоб завдяки приватизації дати нове життя підприємствам, покращити їхню діяльність, вважає голова ФДМУ Олександр Рябченко.
Факт зростання прибутковості й підвищення зарплати співробітників підприємств після приватизації підтверджує правильність рішень про здійснення приватизації. Заробітна плата на приватизованих у 2010-2013 роках підприємствах в середньому збільшилася в 1,3 рази, що є одним із головних показників ефективності приватизації.
Фонд держмайна дослідив діяльність усіх підприємств, приватизованих у 2010-2013 роках з метою визначення ефективності приватизації після зміни у 2010 році її фіскальної ідеї на інвестиційну. Базуючись на результатах дослідження, можна зробити висновок: після приватизації підприємства справді працюють краще. Отже, нині створюються умови, коли на підприємство приходить приватний інвестор, який робить ставку на розвиток виробництва. У кожному приватизаційному договорі передбачені інвестиційні зобов’язання, завдяки яким підприємства покращують роботу.
За договорами 2010-2013 років обсяг інвестиційних зобов’язань складає більше третини від обсягу зобов’язань за договорами всього часу приватизації. Загалом до 2018 року договорами передбачено майже 30 млрд грн інвестицій, з них 10,79 млрд грн передбачено договорами 2010-2013 років. Щонайменше у 20% приватизованих у 2010-2013 роках підприємств обсяг інвестицій значно переважав ціну продажу — в середньому у 4,58 рази.
Згідно з результатами дослідження, інвестиції на підприємства надходять з випередженням графіків. Зокрема, станом на 1 жовтня 2013 року за умовами договорів купівлі-продажу 2010-2013 років всього мало надійти 1,9 млрд грн інвестицій, тоді як реально було зафіксовано надходження 2,02 млрд грн інвестицій. Це засвідчує, що на підприємства надійшло на 120 млн грн інвестицій більше, ніж передбачено договорами купівлі-продажу.
В ході приватизації усі без винятку пакети акцій були продані на конкурсах з перевищенням ціни продажу над початковою: якщо початкова ціна пакетів акцій складала 17,672 млрд грн, то ціна продажу пакетів акцій — 18,046 млрд грн. Додатково до бюджету надійшло 374 млн грн.
Найяскравішим показником, отриманим Фондом держмайна в результаті дослідження, є обсяг сплачених після приватизації податків: після приватизації він зріс у 3,25 рази. В останній рік перед приватизацією підприємства сплатили 2,6 млрд грн, а після неї — 6,5 млрд грн. Майже 4 млрд грн різниці — це не просто додаткові надходження до бюджету, а свідчення кращої роботи підприємств.