Філателістичні шабаші сепаратистських держав

Абхазія, Південна Осетія, Придністров’я, «ДНР», «ЛНР» … Ніким не визнані та самопроголошені республіки випускають власні поштові марки. У такий спосіб вони намагаються позиціонувати себе у світі як держави, що відбулися.

«Директор абхазької пошти Едуард Пілія чекає змін. У кабінеті Пілії стоять десятки клясерів. Директор відповідає за друк марок, до того ж він сам філателіст. Мистецтво заради мистецтва. Марки невизнаної Абхазії так само невизнані, висланий лист не дійде до закордонного адресата, а всередині країни ніхто одне одному не пише. Перша серія з’явилася ще до кінця війни. Вона складалася з двох марок із зображенням яструба. Пілія випустив її як сувенірну продукцію й не думав ні про яке продовження. Але Ардзинба вирішив, що все буде, як у нормальній державі, і поки був президентом, усю продукцію затверджував особисто…» Так описує у своїй книзі «Абхазія» Войцех Ґурецький, польський історик, журналіст, експерт з питань Кавказу, дипломат.

Абхазія, Південна Осетія, Придністров’я, «ДНР», «ЛНР» … Ніким не визнані та самопроголошені республіки випускають власні поштові марки. У такий спосіб вони намагаються позиціонувати себе у світі як держави, що відбулися. Адже національна поштова марка, як і прапор, гімн – цінний папір та атрибут державності. У попередніх публікаціях «ПіК» аналізував, як маленька художня мініатюра відіграє роль в геополітиці та є м’якою силою впливу. Цього разу розглянемо, для чого художні мініатюри та які смисли закладають утворення, що позиціонують себе державами, на так званих поштових марках.

Ці утворення вважають себе «державами», посилаючись на Конвенцію Монтевідео, яку було прийнято в далекому 1933 році в місті Монтевідео (Уругвай) на Міжнародній конференції американських держав. Цей документ декларативно визначає  критерії держави як суб’єкта міжнародного права: постійне населення, визначена територія, власний уряд та здатність вступати у відносини з іншими державами. При цьому власного визнання іншими іноземними державами згідно Конвенції не потребується. Щоправда, документ застерігає, що договірні сторони зобов’язуються не визнавати території, якими заволоділи силовим шляхом, із застосуванням зброї, чи є загроза дипломатичним представництвам, чи будь-які інші ефективні міри примусу. Це положення прямо зафіксоване і в Статуті ООН (частина 4 статті 2). І про цей аспект квазідержави забувають. Забувають також, що бути членом ООН на практиці вважається підтвердженням їхньої державності.

Але тим не менш позиція така: якщо є держава, значить, і поштовій марці бути. Кожен зі згаданих сепаратистських утворень майже одразу почав випускати свої «марки» – хтось раніше, хтось пізніше.

Перша «марка» Абхазії. 1993 рік.

Світлина з відкритих джерел

Проголошення «державного суверенітету Республіки Південна Осетія». 1994 рік.

Світлина з відкритих джерел.

Перші «марки» Придністров’я. На марках СРСР зроблено надрук «Тирасполь. 30.VI. 92»

Світлина з відкритих джерел

Але кольорові папірці, на щастя, залишаються звичайними папірцями, фантиками. Така «філателістична продукція» не визнається Всесвітнім поштовим союзом –  спеціалізована установа ООН. Це означає, що листи з такими «марками» можна слати тільки в межах сепаратистських утворень. Щоб відіслати листа з Абхазії за межі, наприклад, потрібно наклеїти марку РФ.

У Придністров’ї поштові мініатюри Молдови заборонені, але змушені все одно клеїти марку Молдови, якщо лист адресується за кордон.

СНД-2 або Союз невизнаних держав.

Оскільки «марки» квазіутворень залишаються у виправданій ізоляції, представникам «поштових адміністрацій» нічого не залишається, як тішити себе спільними випусками поштових марок собі подібних «держав». Таке собі СНД-2, тобто Союз невизнаних держав.Так, у 1994 році два сепаратистських утворення на території Грузії  –  Абхазія та Південна Осетія – надрукували спільну сцепку з чотирьох марок «Доісторичні ссавці Кавказу».

Світлина з відкритих джерел

у 2009 році до 15-річчя договору про дружбу і співробітництво так звана Південна Осетія та Придністров’я організували спільний випуск. І тут же зізналися, що дані «марки» не є для продажу, а зроблені з колекційною метою. Будують плани подальших спільних випусків із зображенням історичних місць, флори та фауни.

Світлина з відкритих джерел.

У 2018 році Абхазія і Придністров’я відзначили 25 років договору про дружбу і співробітництво спільним випуском «поштової продукції».

Світлина з відкритих джерел

Не забарилася російська окупаційна адміністрація «днр» відзначитися спільним випуском з Південною Осетією. Конверт і «марки» побачили світ у 2016 році.

Джерело: https://www.dsnews.ua/

І звісно, «днр» і «лнр» шльопнули штемпелі на спільні сцепки «марок» на конверті. Сепаратисти влаштували поштовий шабаш на своє 5-річчя у 2019 році.

Попри те, що ця «філателістична продукція» не визнається в світі, знаходяться поціновувачі серед колекціонерів. Деякі філателісти полюють на таку живність і намагаються навіть контрабандним шляхом отримати «марки». Про це не соромляться розповідати у російських ЗМІ організатори схем. Один із варіантів відправлення «марок» з Донецька на Ростов, а звідти уже адресатам. Або ж шукають «верблюда», який перенесе сховану в книжці із заклеєними сторінками «філателію» через КПВВ.

Покажіть мені, що ви малюєте на марках , і я скажу що з вами

Кожна держава, що випускає марки, дуже ретельно підходить до питання зображення. Адже марки виконують не тільки естетичну, а й ідеологічну функцію. Через філателістичний матеріал – марки, конверти – відбувається ненав’язлива популяризація певних подій, пам’ятних дат, особистостей, а також навіювання ідеологічних смислів.

У питанні реінтеграції окупованих територій Донецької та Луганської областей експертне середовище ставить питання про її безпечний характер. І не безпідставно.

«Поштові адміністрації» російсько-окупаційної влади на «марках» використовують радянську символіку, апелюють до минулого.

Світлина з відкритих джерел

Світлина з відкритих джерел

Світлина з відкритих джерел

До дня «перемоги у вітчизняній війні»  «пошта днр» надрукувала картку зі Сталіним. На ній зображена марка «За родину! За Сталіна!». Російські телеграм-канали розповідають, що цей «продукт» тиражем 1000 екземплярів розкупили за 3 години. Обмовимося, це не означає, що осіла така картка виключно на окупованих територіях Луганщини та Донеччини. Зацікавленість у такій продукції більше у різних колекціонерів у різних країнах.

Героїзують також російських найманців. «Поштова марка» із зображенням бойовиків Гіві та Моторолою розлетілася як гарячі пиріжки та ще й за високою ціною.

Світлина з відкритих джерел

Джорж Орвелл в романі «1984» пише: «Те, що відбувається в свідомості у всіх, відбувається в реальності». Чи можемо ми перефразувати його слова: «Те, що відбувається в реальності, відбувається в свідомості у всіх»?

 

Наталія Малиновська для «ПіК»

Читайте також: «Сюрприз у поштовій скриньці», або кожен із нас амбасадор»