Єврейське питання в українському парламенті: взялися за Петлюру

Наступної весни виповниться 135 років від дня народження Симона Петлюри. Оскільки готуватися до знаменної події потрібно заздалегідь, опозиція вже розробила проект постанови Верховної Ради з цього приводу. На жаль, у ньому є деякі неоднозначні моменти…

Скромно, але зі смаком

Країна повинна знати своїх героїв! Мабуть, саме цією думкою керувалися народні депутати Олег Медуниця, Іван Стойко та В’ячеслав Кириленко (Батьківщина), підготувавши проект постанови Верховної Ради «Про відзначення 135-річчя з дня народження Симона Петлюри». Ну що ж, то був великий достойник: по-справжньому видатний державотворець, політик, військовий і громадський діяч, голова Директорії Української Народної Республіки та Головний отаман військ УНР.

Щоправда, постать Симона Петлюри і досі геть не сприймається українськими громадянами, так би мовити, старої закваски. Ну не хочуть вони зрозуміти, що написані на основі сталінського «Краткого курса истории ВКП(б)» радянські підручники були далеко не в усьому правдивими!.. Але ж і самі урочистості, пропоновані проектом постанови, вельми скромні: крім утворення оргкомітету, який розроблятиме план заходів відзначення ювілею на державному рівні (а як же без цього!), планується організувати тематичні теле- і радіопередачі про життя та діяльність Симона Петлюри, сприяти висвітленню урочистостей державними ЗМІ, а також випустити поштову марку та пам’ятний конверт. І все.

Що ж, як сказав герой відомого радянського телесеріалу – скромно, але зі смаком! Було б значно «веселіше», якби проект передбачав, наприклад, демонтаж київського пам’ятника В. І. Леніну та встановлення на його постаменті монумента на честь С. В. Петлюри… Можна тільки уявити, який гембель влаштували б із цього приводу комуністи!!! Та й всемогутній міністр освіти невсипно контролює, щоб у незалежній Україні, не дай Боже, не сталося чогось дисонансного із баченням нашої славетної історії з московського Кремля…

Маємо підозру, що автори проекту все це в деталях уявили, а тому на подібні радикальні заходи не наважилися. Ну то й добре: ще не час установлювати пам’ятник Головному отаманові військ УНР, ще до того дійде! А поки утримаємось.

Антисеміт чи ні?!

На тому прецедент можна було б вважати вичерпаним, якби не пояснювальна записка до проекту постанови. Вона має обсяг 3,5 аркуша формату А4, із них майже 3 аркуші займає розділ «Обґрунтування необхідності прийняття Постанови», добра третина якого (тобто близько аркуша!) присвячена доказам того, що Симон Петлюра не був антисемітом. Починаючи з існування в УНР Міністерства єврейських справ і неодноразового ухвалювання документів, що мали перешкодити розпалюванню міжнаціональної ворожнечі, та завершуючи історією із вбивством Головного отамана військ УНР агентом НКВС Шварцбардом, який нібито «мстився» за єврейські погроми.

А це як пояснити?! Схоже, проект постанови має виноситися на розгляд не Верховної Ради України, а Антидифамаційної ліги… чи згаданої у тексті Ліги проти антисемітизму, заснованої Бернаром Лекашем. Якщо ж єврейське питання не є для колег-нардепів таким суттєвим, навіщо ж йому приділяти настільки величезну увагу?!

Звісно, ніяким антисемітом Петлюра не був, і доказів тому ще більше, ніж наводиться у проекті постанови. Мабуть, найяскравіший приклад цього – дуже приязні стосунки з Володимиром (Зеєвом) Жаботинським, одним із засновників сіонізму. Останній навіть принагідно висловився в тому сенсі, що на його могилі можна буде написати: «Тут спочиває спільник Петлюри». Який ще доказ може бути вагомішим?..

Отже, приділяти настільки велику увагу «єврейському питанню» в проекті постанови, присвяченому 135-річчю Симона Петлюри, насправді немає жодного сенсу. Навпаки, Олег Медуниця, Іван Стойко та В’ячеслав Кириленко таким чином можуть досягти зворотного ефекту: спрямувавши роботу ювілейного оргкомітету відповідним чином, роздмухати вогонь там, де жаринки давно взялися попелом. Вчинити так можна було лише у двох випадках.

По-перше, щоб свої не мали претензій. Не таємниця, що час від часу на дозвіллі злі язики із задоволенням пліткують про єврейське коріння декого з лідерів Батьківщини та БЮТу. Отже, можливо, нижчестоячі депутати розписали все настільки докладно для вищестоячих колег по фракції?.. Можливо.

По-друге, щоб чужим досадити. Як бачимо, проект постанови розроблений депутатами Батьківщини у відриві від колег по об’єднаній опозиції. У лавах останньої є партія, що піднялася до парламентської височини, зокрема, на риториці «проти москалів і жидів». То, може, автори захотіли зіграти на протилежних настроях – а отже, проти цієї партії?! Теж можливо.

Та в будь-якому разі подібні ігри дуже небезпечні, бо можуть завершитися в абсолютно декабристському дусі: з іскри займеться полум’я! Україні це зараз абсолютно ні до чого. У нас нарешті намітився ситуативний компроміс більшості суспільства і парламентських політсил у питанні євроінтеграції. Навіщо ж при цьому гратися з вогнем?!