Сепаратисти намагаються вирахувати всіх, кому не подобається ДНР
Донбас бажав бути вислуханим, і його бажання, схоже, близьке до реалізації. Вислухати чи не вислухати, але прослухають його по повній
«Сопрєдсєдатель» самопроголошеної Донецької республіки колишній МММ-щик Денис Пушилін вимагає від місцевих інтернет-провайдерів надати йому приватні дані своїх клієнтів, повідомляє 62.ua. Як йдеться у офіційному листі, розісланому провайдерам Донецької області, «керівництво» ДНР цікавлять «логины, адреса электронной почты, списки контактов, действия по удалению аккаунтов, а также динамика посещения интернет-форумов, социальных сетей и блогхостингов, перечень используемых программ и DNS-серверов».
У листі пояснюється, що така надмірна цікавість приватним інтернет-життям «підданих» самопроголошеної республіки зумовлена «попытками дискредитировать деятельность Донецкой Народной Республики», «массовым распространением заведомо лживой информации», а також «героизацией незаконного режима на Украине». Що ж до провайдерів, які відмовляться зливати персональні дані клієнтів, то ДНР попереджує, що не гарантує цілісність їхнього майна та безпеку персоналу.
Іншими словами, Інтернету у межах Донецької області прийшов гаплик. Ймовірно, у силу загальної комп’ютерної безграмотності «президиум» разом із усіма своїми спів- та напівголовами дуже слабко уявляє собі, чим провайдер відрізняється від соціальної мережі і чому він сам по собі не в змозі злити новоспеченому «МВД» фейсбучні контакти Васі Пупкіна, навіть якщо дуже захоче. Втім, не будемо вимагати від самозванців недосяжного – судячи з тексту викладеної на офіційному деенерівському сайті «Конституції Донецької Народної Республіки» (тієї самої, де «права и свободы»), у керівництва ДНР навіть з набором у «Ворді» не все склалося. Не на те вчилися. Зате не гарантувати цілісність чужого майна – оце вони дійсно можуть. І таки ж, очевидно, слова дотримають – не гарантуватимуть.
Є й ще один цікавий момент, якого «сопрєдсєдатель» Пушилін або не помітив, або просто не осягнув (з причини тої самої технічної безграмотності). Фактично цим листом керівництво самопроголошеної республіки само визнало, що велика кількість місцевих мешканців, м’яко кажучи, невдоволена їхньою «політикою». Велика – бо заради кількох десятків негативних коментів не варто було б і галас здіймати, місцевих – бо коментатори з якого-небудь Чернігова або навіть з сусідньої Харківщини донецькими провайдерами просто не користуються (утім, Пушилін через слабку обізнаність з предметом може цього і не знати). Отже, за визнанням самого «сопрєдсєдателя», лають ДНР в Інтернеті свої ж, і лають доволі таки масово.
Зрозуміло, що з точки зору самозваного керівництва це просто жахливе неподобство. І, можливо навіть, чорна невдячність: ти їм тут, виходить, республіки створюєш, конституції з преамбулами строчиш, «мысля нераздельностьсудьбывсего Русского Мираи желая по-прежнему оставаться ее причастниками» (орфографія преамбули збережена – ПіК), а вони, паскуди, для цього «Русского Мира» й слова доброго в Інтернеті не знаходять. Тож і дійсно, є на що образитися!
Ну, а оскільки на ображених, як відомо, воду возять, Пушилін і Ко не вигадали нічого розумнішого, як ввести у Мережі свою, донецьку цензуру. Ідея, власне, не нова: креатив майже слово в слово поцуплений з аналогічної ініціативи російського ФСБ, за якої з серпня цього року усі російські провайдери повинні будуть зберігати всю інформацію про дії користувачів протягом 12 годин. Щоправда, у ФСБ сидять люди, куди більш освічені за донецьких «сопрєдсєдатєлєй», і вони знають, що без спеціальної апаратури це просто неможливо. Утім, як заявили спеціалісти Mail.ru ще восени, зі спеціальною апаратурою це теж фактично неможливо: навіть коли російські провайдери повстановлюють собі феесбешну систему СОРМ (за власні кошти, звісно ж), збережену інформацію все одно треба буде десь зберігати – а обсяг її, на хвилиночку, складатиме приблизно 30-40 петабайт на весь Рунет кожні 12 годин.
Однак самопроголошене донецьке керівництво навряд чи знайоме зі страшним словом «петабайт» і навряд чи бачило на власні очі хоч якійсь носій цифрової інформації, окрім самописної «болванки» з шансоном. Та воно й не дуже треба: головне – «меры по изъятию технического оборудования» будуть вжиті. Вигода подвійна: і місцеві мешканці кинуть погану звичку сидіти у Мережі та висловлювати там (яке нахабство!) свою думку, і апаратуру можна буде кудись загнати. Собі її високоосвічене «керівництво» навряд чи залишить – на фіга неандертальцю синхрофазотрон – а ось на люстерка і намиста у старшого білого брата виміняти буде можна.
Як не крути, профіт!
