Діамантова свиня: чи будуть українці їсти биточки?
Держава виділила на підтримку тваринництва 105,6 мільйона гривень. Але чи дійдуть вони до виробників м’яса?
Років зо два тому моєму синові дали домашнє завдання – розфарбувати герби з тваринами та підписати, яка з них що символізує. Якесь таке у них було введення у середньовічну історію. Хлопець, звичайно, написав, що лев означає силу, олень – шляхетність, собака – вірність. А коли дійшов до герба з кабаном, підписав під ним: «Добробут». Я сміялася, а дитина мене всерйоз не зрозуміла: «Але ж свиня то і є – добробут?»
Гаряча бразильська льоха
Днями міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк звітував про чергове досягнення: у рамках програми підтримки тваринництва вітчизняні виробники м’яса отримали за останні чотири місяці 105,6 мільйона гривень. Більшість із цих грошей пішла на збереження та відтворення поголів’я великої рогатої худоби. Дотації за здачу і забій великої рогатої худоби та свиней пішло 8,6 мільйона гривень. За цією дотацією звернулися 3887 фізичних осіб і 60 фермерських господарств.
За словами міністра, це дало результати. Поголів’я великої рогатої худоби зросло на 3,2 % порівняно з минулим роком, а свиней – на 4,8 %. Загалом це дуже добра новина, бо, хто не знає, за останні роки вітчизняне тваринництво терпіло справжній крах. Минулого року в Україну ввезли 203,7 тисячі тонн свинини (у 2011-му – 86,2 тисячі тонн) – це рекорд за останні п’ять років. Нині ж завдяки дотаціям імпорт свинини може скоротитися на 40 %. Цікаво, що головний імпортер м’яса – Бразилія. Завозити в Україну бразильську свинину – це справжня ганьба.
Швайкою – не можна
Здавалося б, життя налагоджується. Але… з 1 січня 2015 року забороняються реалізація та обіг необробленого молока, сиру домашнього виробництва, а також м’яса тварин подвірного забою – так передбачено Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів».
Закон містить декілька норм із досить жорсткими вимогами, які в першу чергу стосуються приватних селянських господарств. Зокрема, їм забороняється продавати м’ясо тварин, забитих на подвір’ї. Закон має вступити в дію з 2015 року, і, за словами експертів, через нього на галузь може чекати справжній колапс.
І все через відсутність системи санітарно-забійних пунктів, де селяни мають колоти свиней. Остання редакція ветеринарно-санітарних правил для цих пунктів була затверджена у 2012 році, але з тих самих пір у цьому напрямі майже нічого не зроблено. А колоти тварин на подвір’ї звичайною швайкою, зробленою з багнета часів Першої світової, вже не можна буде.
Гроші для… кума
Але й це не все. Коли високопосадовці розповідають про справи на селі, я завжди перепитую у декого зі своїх знайомих фермерів про справжній стан справ. Так от, щодо дотацій на худобу з’ясувалося, що гроші дають, але розподіляє їх міська влада. А там, знаєте, кум, сват, усе таке… і тому доходять ці гроші далеко не до всіх. Але взагалі щодо поліпшення стану тваринництва – хочеться щиро побажати: «Дай боже нашому теляті та й вовка з’їсти».
…Наостанок невеселий анекдот. Продає дядько на базарі свинину. Підходить покупець: «Чим годуєте тварин?» – «Та кум на фермі бере потроху комбікормів і мені перепродує». Покупець достає з кишені «корочки»: «Міліція, відділ із боротьби з економічними злочинами! З вас штраф».
Знову стоїть дядько зі свининою на ринку. Підходить інший покупець: «Ой, яка добра підчеревина! Чим годували?» Дядько (роздратовано): «Гівном!» Покупець дістає посвідчення: «Санепідстанція! З вас штраф!»
Знову дядько на базарі. Підходить третій покупець: «Яке сало гарне, чим годували?» Дядько: «Знаєш, синку, я свині кожного дня десять гривень давав, вона в їдальню йшла, а що там їла – не знаю…»
