Діамант у короні української дипломатії
Маємо визнати, цей пан не надто часто надає нам можливість насолоджуватися його перлами…
Почути голос… Намагатися зрозуміти – про що він.
Не кажу вже – проаналізувати зміст сказаного. Зрозуміти – і на кого розраховано, і – кому на користь…
Одразу дам гідну відсіч тим, хто звинувачує його у прокремлівскій політиці.
Насамперед, тому, що ніякої політики взагалі він проводити не може.
А ще тому, що він послуговується, так виглядає, виключно шпаргалками Штанимаєра… А Штанимаєр, так виглядає, шпаргалками Лаврова… Однак, хто вчив історію в школі, мав би знати: васал мого васала – не мій васал! Отже, нічого прокремлівського.
Крім того, у нього є ще й безпосередній хазяїн – найголовніший дипломат, який за рівнем компетентності, самозакоханості та успіхів у справі зміцнення статусу України як об’єкта міжнародних відносин – недосяжний та неперевершений…
Чого ж ми чіпляємося до того, хто успішно завершує руйнування, перепрошую, реформування міністерства – інструменту реалізації зовнішньої політики…
Що, насправді, хотіли б почути у тому бубонінні?
Почну, навіть, не з очікувань запровадження візового режиму з РФ -найпершого та найпростішого найневідкладнішого кроку.
Очевидно, він не бачить у ньому нагальної необхідності, до того ж інтереси…
А тут – стоп! Інтереси заробітчан, які працюють на економіку країни-агресора?
Інтереси бізнесу, який успішно розвивається, торгує, взаємодіє з бізнесом країни-агресора?
Інтереси тих, хто потоком суне з України до Криму на відпочинок?
Інтереси «журналістів» з Росії?
Поповнення бойовиків? Миролюбних диверсантів? Пропагандонів? Гундяєвців?
Чиї інтереси?
Але, підкреслю, не лише питання візового режиму з Росією
Мене, наприклад, дуже цікавить – яка ефективність (не фіктивність, а – ефективність) офіційних та робочих закордонних візитів гаранта змін до Конституції?
Хто аналізував? Інформував суспільство? Забезпечив ту ефективність, щоб візити не сприймалися гастролями…
Що докорінно змінилося, покращилося, скажімо, після візитів до Нідерландів, Німеччини, Франції, Казахстану, Румунії ?…
Мене цікавить – в яких країнах і чому, в яких міжнародних організаціях і чому – досі немає послів?
Мене цікавить: коли, нарешті, закінчиться брехня навколо жмуту сіна перед Буридановим віслюком – безвізового режиму з ЄС?
І, чи не найголовніше, коли, нарешті, визнаємо, що Мінсько–Мюнхенські домовленості за згодою та з відома наших очільників загнали Україну у глухий кут, надовго закріпили статус об’єкта міжнародних відносин?
І не стали перешкодою безкарним вбивствам російським ворогом наших героїв-захисників…
І почуємо, навіть через бубоніння, – Україна шукає ефективні шляхи…
Не почуємо…
Бо єдина роль, яку успішно грає поплічник політичних імпотентів та шмарклежуїв, – бути діамантом у короні сучасної дипломатії.
Правда, корона, таке враження, зліплена з г…глини, висушена, пофарбована під бронзу….
Перепрошую, нікого не хотів образити… Так, навіяло спогадами про його давню мрію – «підвищення рівня довіри до Росії»… А що, хіба не євроатлантична позиція у дусі трампів, саркозі-олянів, штанимаєрів?..
Читайте також: Дипломат здивований останньою заявою очільника МЗС України
