Чи буде референдум? Симоненко скаржиться Європі, Азаров сідає на шпагат

Лідер КПУ написав європейським лівим жалісного листа про референдум

Після чергового юридичного епік фейлу, коли у вересні Окружний адмінсуд Києва «похоронив» ініціативу КПУ щодо проведення референдуму про вступ до МС, Петро Симоненко вирішив удатися до важкої артилерії та поскаржитися… до Європи. І направив європейським лівим звернення з проханням «не допустити пригноблювання в нашій країні громадянських прав і свобод».

Адресатами листа стали Габріель Ціммер, голова групи «Європейські об’єднані ліві / Ліво-зелені Півночі» в Європарламенті, та П’єр Лоран, національний секретар Французької комуністичної партії, голова партії «Європейські ліві», повідомляє «Обозреватель».

«Усупереч Конституції та законодавству України керівництво України всіляко перешкоджає проведенню всеукраїнського референдуму: сумнівними рішеннями судових органів намагається заблокувати створення ініціативної групи, рішенням Центральної виборчої комісії відмовляється зареєструвати ініціативну групу громадян України із проведення всеукраїнського референдуму», – поскаржився європейським колегам Симоненко.

Нагадаємо: два тижні тому КПУ вже отримала позитивний сигнал «звідти». Європейська правозахисна організація «Рух солідарності» висловилася на підтримку проведення референдуму в Україні. Але однієї солідарності правозахисників Симоненку для втілення його ідеї не вистачить, і це він прекрасно розуміє. Тому й дав повторний залп із усіх знарядь: допоможіть, мовляв, європарламентські браття по розуму, – громадянські права в Україні пригноблюються!

І дуже вірогідно, що таки допоможуть. І не лише тому, що вони із Симоненком браття по розуму (в Україні КПУ можна зарахувати до лівих лише з великою натяжкою), а тому, що формально Петя правий. Європейці – такі дивні люди, що їм складно зрозуміти, чому це у вирішенні такого важливого питання – до якого саме союзу вступати Україні – не можна спитатися у населення. Тим більше, що в українській Конституції, як на гріх, прописано, що народ здійснює своє волевиявлення через референдуми. А тут суди палки в колеса ставлять, референдум провести не дають – таки виходить, що пригноблюються права і свободи!

Набути в очах Європи слави гнобителів демократії, звісно, нікому не хочеться. Тим більше – владі, тим більше – напередодні Вільнюського саміту, де має бути підписана Угода про асоціацію з тією ж Європою. Непрямою ознакою такого небажання став незграбний реверанс Азарова, який більше нагадував спробу сісти на шпагат між двох стільців. Перед поїздкою до Білорусі прем’єр зненацька заявив, що референдум щодо вступу України до Митного союзу провести можна. Але тільки після підписання Угоди про асоціацію з ЄС!

«Є стаття в угоді, і це підтвердив ЄС офіційно, яка не заважає нам приєднуватися, укладати договори і про зони вільної торгівлі, і про митні союзи, – заявив Азаров у понеділок, 7 жовтня, повідомляють UkrNews24. – Якщо коли-небудь Україна дійде висновку про те, що можлива і доцільна участь, зокрема у Митному союзі, то буде проведена законна процедура референдуму. Народ України вискаже свою думку, і на референдумі буде прийняте рішення, реалізації якого ніхто і ніколи не зможе перешкодити».

На жаль, прем’єр не уточнив, чому цей референдум не можна провести просто зараз, як пропонує КПУ. Неясно також, хто та яким чином буде визначати, чи дійшла вже Україна висновку, що треба кудись вступати, чи ще ні. Звісно, до Митного союзу владі зараз дуже не хочеться. Вони пообіцяли народу Європу – туди й тягтимуть, бо, якщо не дотягнуть, із троном можна буде попрощатися раз і назавжди. І бажання Петі хоч опудалом, хоч тушкою встряти у той Митний союз для ПР зараз – як серпом по відомих органах. Але чарівне слово «референдум» таки має свою силу: не можна ж на весь світ бовкнути, що ми не збираємося його проводити ніколи!

З іншого боку, які б зараз не були відносини України з Росією, влада, очевидно, не поспішає остаточно спалювати мости. Принаймні публічно та відверто. Тому заяву Азарова можна інтерпретувати як намагання підмостити соломку під болюче місце. А те, що форма заяви вийшла такою кострубато-ідіотською, так давно відомо, що Микола Янич – хто завгодно, тільки не златоуст і не дипломат…