Чуєш, сурми заграли!..
Одразу наголошу, нічого спільного з «Інтернаціоналом», Першотравнем, барикадами й поступом залізних колон ані симоненківців, ані об′єднаної опозиції ці слова, на щастя, не мають.
Сурми заграли для влади. Чи, може, провладні сурми заграли?
Час євроінтеграції настав!
Несподівано. Гадали: може, попустить…
А тут – Андрій Клюєв у Брюсселі… Ну, нічого!
А тут – чотири європейських міністри в Києві. І лагідні, як Сікорський, і жорсткі, як Ваммен.
Не попустило. Самого Гаранта сподвигли вже не на календар – на годинник подивитися та нові євроінтеграційні заяви зробити.
Та що заяви, їм мало слів!
Отож, місяці (якщо не роки!) млявого симулювання бурхливої діяльності несподівано, проте – логічно, добігли кінця. Треба невідкладно шукати… І наш компетентний читач уже подумки вимовив, кого саме треба шукати: цапа-відбувайла.
Насамперед, звичайно, серед «папередників»: Олега Рибачука, Григорія Немирю (не забувши згадати незлим тихим словом Бориса Тарасюка со товариші)…
І свої окремі прорахунки визнати, мовляв, випадково випадковій людині – такому собі Валерію Хорошковському – довірили, а він просто згаяв час, увів в оману, ну, не впорався та й годі, а ще – хутко зник.
До того ж, щиро здивуватися, що головування України в Раді Європи, згодом – в ОБСЄ не додало балів нашій «європейськості». Так і тут ясно: не все в Костянтина Грищенка вийшло, тож маємо тепер Леоніда Кожару…
Ось ти й помилився, шановний читачу! Звичайно, цап цапом, але клята Європа хоче, щоб ми рухалися вперед і туди ж дивилися, а не напускали бісиків у всі боки, переважно – назад, у світле минуле.
Вихід було знайдено простий до геніальності (як у старому «колгоспному» анекдоті, мовляв: «Гапо, це ж совсєм другой уровєнь!»). Щойно секретар РНБО повернувся з Брюсселя зі своєю «готовністю забезпечити досягнення успіху», як туди попростувала інша делегація – «совсєм другого уровня» – на чолі із самим Сергієм Арбузовим.
А ще поїхали міністри фінансів, фіскальних справ та агрокомплексу. Щоб не лише з політиками (бач, які серед них є вперті, Тимошенко їм випускай!), а і з бізнесменами перетерти різні цікавинки… (Уважного та неупередженого читача принагідно відішлю до виступу в «ПіКу» міністра закордонних справ України 2007 – 2009 рр. пана Володимира Огризка та його коментаря щодо «економічної складової» нашої зовнішньої політики.
«Совсєм другой уровень», на мій хлопський розум, може означати, що влада прокинулася. Не від того, що закортіло до Європи. У гучних і тривожних звуках сурмів почула та влада неминучість ухвалення однозначних рішень. І часу вже обмаль. Почула тривожні звуки втрати надо-о-о-овго єврошансів, тобто, загрозливі звуки попередження: реальним для найвищих очільників є шанс увійти в історію України з небажаним тавром, м′яко кажучи, не поборника національних інтересів, а, за Шевченком, рабів, підніжки… Далі ви пам′ятаєте.
30 квітня завершується візит пана Арбузова до Брюсселя. Які результати – недовго чекати. А там і почуємо, чи сурми сурмлять, чи дзвони. Сумні, як і годиться у Страсний тиждень, чи радісно, як на Великдень!
