Чому міліція не шукає крадені мобілки?

Із розвитком мобільної техніки зловмисники дедалі частіше викрадають стільникові телефони. На жаль, у переважній більшості їх не знаходять…

Мовою статистики

Крадіжки мобільних телефонів – злочин досить розповсюджений. У 2011 році в Україні було подано 164 тис. заяв про крадіжки мобілок, із них було знайдено 30 тис. У наступному 2012 році кількість таких звернень до міліції знизилася до 134 тис., зате зменшилася й кількість повернутих власникам телефонів – лише 17 тис. Тобто близько 13 %.

За даними столичної міліції, у середньому в киян щодня викрадають 15 мобільних телефонів, з яких знаходять тільки третину. Всього за перші вісім місяців 2013 року в Києві було викрадено 14 тис. стільникових. ГУ МВС України в Києві щодня відкриває близько 15 кримінальних справ за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка), у яких об’єктами зазіхань є мобільні телефони.

Ця статистика навряд чи відображає реальну картину даного виду злочину, оскільки далеко не всі потерпілі звертаються із заявою у правоохоронні органи. До речі, навіть заявляючи про крадіжку, люди нерідко вказують, що виявили «відсутність телефону», хоча це може означати що завгодно: випадкову втрату, уявну втрату (людина забула, куди поклала телефон або неуважно шукала у звичному місці). З огляду на це в офіційних документах міліція фіксує такі заяви як крадіжку…

Переважну частину свіжовикрадених стільникових телефонів правоохоронці протягом декількох днів можуть виявити у звичайних місцях збуту краденого – у ломбардах, на радіоринках тощо. Знайти решту набагато складніше. У міліції запевняють: якщо мобілку не виявили протягом 1–2 місяців, то повернути її вже навряд чи вдасться.

До речі, шанси самостійно відшукати викрадений телефон практично нульові, тому, виявивши його зникнення, краще не гаяти час, а відразу ж звернутися у відділення міліції за місцем крадіжки. При офіційній подачі заяви необхідно довести свої права на телефон, указавши його IMEI-код, написаний на коробці від стільникового. Нарешті, необхідно записати прізвище співробітника міліції, який прийняв заяву, її реєстраційний номер і дату подачі: це не дасть заяві загубитися та допоможе дізнаватися інформацію про хід пошуків.

Відключати – без варіантів!..

За великим рахунком, не зовсім зрозуміло, чому при нинішньому рівні техніки настільки проблемно відшукати будь-який стільниковий телефон. Кожен, хто дивився фільми про Другу світову війну, пам’ятає, що за допомогою всього лише двох радіопеленгаторів уже тоді (тобто років 70 «із хвостиком» тому) вдавалося досить точно визначити місце розташування ворожого радиста. Якщо судити за кінодетективами хоча б 70-х років, то лише за 1 хвилину вже тоді можна було визначити, де розташований стаціонарний телефон, з якого подзвонили на апарат, що прослуховується. Це не режисерські фантазії: спеціальна література цілком підтверджує такі можливості.

Зрозуміло, засікти сигнал стільникового телефону також можна. Тим паче, що в кожний конкретний момент часу конкретна мобілка перебуває в зоні дії цілком конкретної базової станції стільникового зв’язку, що звужує район пошуку. До того ж, навіть якщо розмова не ведеться, мобільний телефон тільки на вигляд «спить», насправді ж посилає з певною частотою радіосигнал, що вловлюється тією ж таки базовою станцією. Щоб запобігти цьому, необхідно взагалі вимкнути живлення мобільника – від’єднати акумулятор.

Отже, якщо при наявності відповідних технічних можливостей правоохоронці не шукають викрадені, загублені або зниклі телефони – то… не хочуть шукати?! Хай там як, однаково лишається один універсальний засіб. Щоправда, вже не пошуку, а лише запобігання використанню краденого – відключити! За кордоном така практика успішно застосовується.

Однією з перших у світі замислилася над практикою відключення мобільних апаратів після їхньої втрати або крадіжки Австралія. Цікаво, що запровадити це вирішила не поліція, а представники телекомунікаційних компаній! Спочатку методика блокування проблемних мобілок мала експериментальний характер, та коли за перший же рік кількість заяв про крадіжки апаратів знизилася на 25 %, стало зрозумілим, що подібні заходи дуже ефективні та можуть успішно використовуватися на рівні держави.

У Франції кілька років тому була впроваджена практика відключення стільникових телефонів, офіційно оголошених у розшук, що унеможливлює подальше використання мобілок на території держави. Місцеві правоохоронні органи відзначили, що така практика дозволяє щороку знижувати рівень викрадень приблизно на 10 %.

У Великій Британії проект із блокування телефонів запрацював 5–7 років тому. Істотний прорив у боротьбі з викраденнями мобілок був досягнутий на початку 2010 року: тоді поліція заявила, що близько 90 % украдених мобілок вдається заблокувати за 48 годин після встановлення факту крадіжки.