В Українському домі сьогодні відбулась доволі показова подія. Показова тому, що наразі очевидним стає факт втрати довіри Майдану до опозиційних лідерів, тож з боку активістів розпочався пошук легітимної сили, яка може брати на себе...
Можна багато за що не любити уже майже колишніх, але все ще таких в.о. міністрів поспіхом зібраного у відставку Кабміну. Особливо запам’ятається нам Дмитро Табачник!
«И, значит, нам нужна одна победа. Мы за ценой не постоим!» – здавалося б вічні слова Окуджави тепер мають зовсім інше значення для Росії, а може, й для України…
«Російський уряд уявив, що йому вдалося поховати Угоду про асоціацію України з ЄС, затягнути Україну до своєї сфери впливу, а можливо, і до Євразійського союзу, який проектує Путін, – ідеться у статті професора політології...
Скільки разів Віктора Федоровича ловили на тому, що ось він Євромайданові аплодує, а ось… Тут-таки про свої слова забуває
Лише шість областей України могли б прожити на самозабезпеченні. Решта отримують із держбюджету більше, ніж віддають
Влада застосовує найрізноманітніші засоби у боротьбі з опозицією: від hard power – жорсткої сили (атаки «Беркуту» чи «тітушок») до soft power – м’якої сили (дезінформація, інформаційна війна, дискредитаційні технології)
«ПіК» продовжує аналізувати звіт міністра освіти про досягнення минулого року. Дмитро Володимирович без зайвої скромності повідомив громадськості про непересічні успіхи діяльності міністерства під його керівництвом у галузі середньої освіти
