Бронебійний постріл актора
Відомий російський актор Михайло Пореченков приїхав у Донецьк, щоб трохи розважитися, пострілявши по живих “мішенях” у Донецькому аеропорту бронебійними набоями.
(Не буду стверджувати, що він також влаштовував сафарі просто на вулицях Донецька – це нехай СБУ доводить… якщо справді може довести…)
Коли відеоролик з Пореченковим, який пуляє бронебійними з кулемета “Утес”, з’явився в Інтернеті, мережа буквально вибухнула:
- Переважна частина Укрнету пояснювала, хто такий Михайло Пореченков, при цьому слова “козел” і “бидло”, мабуть, були найбільш м’якими визначеннями.
- Меншість Укрнету почала вимагати заборони показу всіх фільмів за його участю в Україні, тролити такими пропозиціями сайти телеканалів (насамперед, ICTV) і органів влади.
- Переважна меншість закликала не звертати уваги на жалюгідного “клоуна”.
Трохи згодом пішла відповідь з Рунету:
- Більшість раділа з того, що “Міша порвав пердячу кишку” усім цим “каклам”, і закликала його “віджигати” й надалі.
- До переважної меншості можна віднести, наприклад, сповнені гіркоти слова голови московської спілки журналістів Павла Гусєва про те, що відтепер фактично зведені нанівець гарантії безпеки ЗМІ в зоні воєнних дій, оскільки Пореченков влаштував стрілянину, маючи на голові захисний шолом з написом “PRESS” (http://www.unian.ua/politics/1003891-teper-krov-jurnalistiv-u-zoni-ato-bude-na-rukah-porechenkova-golova-moskovskoji-spilki-jurnalistiv.html).
Підсумок наступний:
- МВС України та СБУ відкрили проти Пореченкова справи (до речі, Інтерполу ніщо не заважає оголосити актора у міжнародний розшук).
- Телеканал ICTV заявив, що негайно знімає з ефіру телесеріал “Агент національної безпеки” за його участю.
- Мінкульт зібрався ініціювати заборону демонстрації усіх стрічок за участю Пореченкова в Україні.
Ну що ж, коли всі висловилися щодо явних підсумків прецеденту, можна поговорити про неочевидне – насамперед, про те, навіщо все це робилося. Почнемо з твердження проукраїнських інтернет-користувачів про безталанність актора Михайла Пореченкова. Точніше, трохи не так… Талановитий чи безталанний, але ролей він зіграв багацько. Ось перелік з російської Вікіпедії:
- 1993 – Рядом со временем
- 1994 – Колесо любви
- 1997 – Улицы разбитых фонарей
- 1998 – Тело будет предано земле, а старший мичман будет петь
- 1998 – Горько!
- 1999 – Женская собственность
- 1999-2004 – Агент национальной безопасности
- 2000 – Особенности национальной охоты в зимний период
- 2000 – Сиреневые сумерки
- 2000 – Бандитский Петербург. Фильм 1. Барон
- 2001 – Механическая сюита
- 2002 – Вовочка
- 2002 – Спецназ
- 2002 – Подружка осень
- 2003 – Особенности национальной политики
- 2003 – Трио
- 2003 – Дневник камикадзе
- 2003 – Линии судьбы
- 2004 – Против течения
- 2004 – Тайна «Волчьей пасти»
- 2004 – Ключи от бездны: По ту сторону волков-2
- 2005 – 9 рота
- 2005 – Солдатский декамерон
- 2005 – Убойная сила 6
- 2005 – Гибель империи
- 2006 – Связь
- 2006 – Грозовые ворота
- 2006 – Большая любовь
- 2007 – Трое
- 2007 – Ликвидация
- 2008 – Реальный папа
- 2008 – День Д
- 2008 – Тариф Новогодний
- 2008 – На крыше мира
- 2008 – Исаев
- 2010 – Сказка. Есть
- 2010 – Доктор Тырса
- 2010 – Семейный дом
- 2011 – Без мужчин
- 2011 – К счастью, или Кто найдёт Синюю птицу
- 2011 – Контригра
- 2011 – Дело гастронома № 1
- 2011 – Небесный суд
- 2011 – Белая гвардия
- 2012 – Мамы
- 2012 – Золото
- 2012 – После Школы
- 2013 – О чем молчат девушки
- 2013 – Марафон
- 2013 – Убить Сталина
- 2014 – Поддубный
- 2014 – Куприн
Отже, у будь-якому разі (незалежно від міри природного таланту), Михайло Пореченков – актор дуже відомий, популярний. Як-то кажуть – упізнавана медіа-персона. А отже, він безперечно має цілий натовп своїх прихильників. Фан-клуб.
І от уявіть ситуацію: відомий актор Михайо Пореченков їде в ДНР – для чого?! Не просто для того, щоб морально підтримати тамтешніх бойовиків. Таке робив, наприклад, Йосип Кобзон: приїхав, заспівав гімн ДНР – ай, маладца!.. Натомість Михайло Пореченков зробив те, чого ніхто до нього не робив: поїхав у Донецький аеропорт і власноруч постріляв з крупнокаліберного кулемета по цих огидних жидофашистських хохлобендерах і кривавих правосєках…
Виявляеться, це так просто – немовби в тирі потренуватися!!! Прибуваєш на територію ДНР, йдеш у найгарячішу точку – стріляєш.
Та ти крутелик!!! Справжнісінький герой!!!
А тепер уявіть, як має повестися фан-клуб Михайла Пореченкова?! Мабуть, копіюючи свого кумира, десятки (сотні?.. тисячі?..) російських юнаків поїдуть добровольцями на Донбас, щоб розважитися стріляниною по живих “мішенях” – цих жахливих жидофашистських хохлобендерах і кривавих правосєках…
Можливо, хтось вважає, що все це – випадкова дурниця. Справді, в телепередачі про візит актора в ДНР цього сюжету не було. Він з’явився згодом на Ютубі. Отже, мав місце випадковий злив інформації?..
Навряд чи так. Бо згадаємо, як навесні 2013 року двоє інших акторів – Іван Ургант та Олександр Адабашьян під час кулінарної передачі “Смак” пожартували про українських селян, яких порубав червоний комісар:
Нагадую, це був квітень 2013 року, між Україною й Росією – мир, дружба, жуйка і ніякої війни!.. Навіть низка торговельних санкцій буде застосована Росією аж у сепрні 2013 року… Як раптом українська аудиторія програми “Смак” вибухнула не гірше від порохової діжки!!! І через що – через “безневиний” жартик?!
Втім, дехто звернув увагу на одну малопомітну деталь: передача “Смак” пішла в ефір у записі. Отже, в курсі “жартика” про комісара й українських селян були всі редактори програми. Отже, пропустити цей жартик в ефір випадково ніяк не могли. Таким чином, все це було сплановано.
То як, навіть після оцих нагадувань хтось повірить, що злив в Ютуб відеоролика з Пореченковим, який героїчно розстрілює з кулемета укропських недолюдків – це випадковість?!
Не треба ля-ля-фа-фа!!! Знаємо ми ці випадковості!!! Масове обурення української медіа-аудиторії передбачалося заздалегідь, було прораховане у градусах розжарення психіки до другого знаку після коми!!!
Більш того, сама ідея вчинку Михайла Пореченкова теж не нова – адже в новітній історії України аналогічний прецедент мав місце. Пам’ятаєте прокурора Віктора Лозінського, який влаштував “полювання” на одного селянина?!
Хоча лідерка політичної партії, членом якої він був, поспішила (разом з усією партією) відхреститися від такого нещастячка, проте скандал вийшов гучним, і “цеглинка” справи Лозінського стала одним з елементів програшу Юлії Тимошенко на президентських перегонах 2010 року.
А тепер подивимось на суть вчинку горе-прокурора: він приїхав на “полювання” немовби той всемогутній пан, який тримає життя підневільних кріпаків у дужому кулаці – але Україна йому такого “панства” не пробачила, й Лозінський потрапив таки під суд.
Але ж зараз Михайло Пореченков вчинив практично те саме: російський “барин” приїхав у збунтовану Хохляндію, щоб власноруч провчити з крупнокаліберного кулемета непокірних бунтівників!!! Реакція ж останніх була виміряна ще торік Іваном Ургантом й Олександром Адабашьяном.
І тепер найголовніше: постановники цієї трагедії розраховували на те, що, підігріта обуренням українців, російська чоловіча фан-аудиторія героїчного Михайла Пореченкова масово попре записуватися добровольцями на неоголошену війну за праведну справу Новоросії!!!
Будемо відвертими: всі російські медіа-продукти (з наведеним вище роликом включно) розраховані виключно на свою – російську медіа-аудиторію. Від неї й має бути головна віддача… Для такої віддачі найбільш підходящий час настав саме тепер, бо треба пробити сухопутний коридор на Крим, без якого півострів може не пережити наступну зиму. А для того, щоб пробити сухопутний коридор на Крим, потрібно покласти багато-багато “гарматного м’яса”. А де його взяти?! Дуже просто: треба відправити в ДНР відомого актора Михайла Пореченкова, який перед відеокамерою постріляє з кулемета по ворожих позиціях, чим екзальтує свою фан-аудиторію.
Така версія видається принаймні логічною. Хіба ж ні?..
Скоріше за все так воно і є. Все вписується в сценарії кремля, якому необхідне продовження війни.