Бренд Епікур ініціював петицію про заборону використання антибіотиків у сільському господарстві

ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” (бренд Епікур), що входить до групи компаній Openmind, закликає приєднатися до розміщеної на сайті президента України петиції про заборону і відмову від використання антибіотиків у сільському господарстві.

“Визнана у всьому світі проблема стійкості до антибіотиків перебуває у фокусі уваги ВООЗ і провідних держав. Досвід засвідчує можливість виробництва без використання антибіотиків. Воно не потребує суттєвих інвестицій, але потребує серйозних змін бізнес-процесів, стандартів, а також внутрішньої дисципліни компаній до заходів, які необхідно впроваджувати”, – сказав CEO ГК Openmind Олексій Коваленко на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна”.

Він акцентував увагу на тому, що відмова від використання антибіотиків у сільському господарстві, зокрема у виробництві курячого м’яса, неможлива без відповідної державної підтримки і змін до законодавства.

“Закликаємо всіх цю петицію підтримати, щоб вона набрала 25 тис. голосів і стала обов’язковою для розгляду”, – підсумував він.

За словами Коваленка, в Україні ринок чистої від антибіотиків курятини оцінюється поки що лише у 2%.

Як всім нам відомо, винахід антибіотиків врятував мільйони людей, проте їх використання у всіх галузях тваринництва загрожує забрати набагато більше людських життів. Прихована небезпека від безконтрольного застосування антибіотиків в сільському господарстві набагато ближче ніж всі ми звикли думати.

Близько 80% від світової кількості антибіотиків застосовується у тваринництві: ними не тільки лікують хворих тварин і птахів, а й накачують здорових для стимуляції росту і профілактики захворювань. Ця проблема стосується всіх галузей сільського господарства: птахівництва тваринництва, рослинництва, а також рибної і молочної промисловості України!

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я обсяг антибіотиків, які використовуються у ветеринарії для продуктивних тварин, птиці та аквакультури сьогодні більш ніж у 2 рази перевищує обсяг лікарських засобів, що застосовуються в медицині. Це призводить до накопичення залишків ветеринарних препаратів у продуктах тваринництва і рибництва.

Зростають масштаби несанкціонованого застосування антибіотиків для обробки призначених для тривалого зберігання і транспортування морепродуктів, морської риби, фруктів і овочів, в яких ці засоби не нормуються і, відповідно, не контролюються під час вступу на споживчий ринок.

Результат такого безконтрольного використання антибіотиків призвів до появи супербактерій, резистентних до таких препаратів і передачі генів-переносників людині.

Наприклад, вирощування курки з антибіотиками спрощує життя виробника: курча зростає швидше, більше важить і рідше хворіє. Це помітно здешевлює виробництво, а ціна для споживача знижується. Суцільні плюси, якщо не брати до уваги одне «але».

Коли курка їсть корм з вмістом антибіотиків, в її організмі формуються стійкі до антибіотиків бактерії. Разом з курятиною, як і з будь-яким іншим м’ясом, вирощеним з використанням антибіотиків, вони потрапляють в людський організм. І навіть в організм тих людей, хто м’яса не їсть – вегетаріанців і веганів. Справа в тому, що всі ті ж бактерії з відходів виробництва проникають в навколишнє середовище. А через грунт, воду і рослини – також в організм людини.

Через цих бактерій у людині знижується імунітет, порушується обмін речовин, з’являється алергія, набряки, дерматит, дисбактеріоз та інші захворювання. Але найголовніше, розвивається стійкість до антибіотиків.

Масштаби проблеми просто колосальні! Ще в 2017 році ВООЗ офіційно визнала антибіотикорезистентність глобальною загрозою здоров’ю людини і продовольчої безпеки.

За прогнозом Всесвітньої організації охорони здоров’я до 2050 року щорічна смертність через антибіотикорезистентність складе в Азіатському регіоні – 4 730 тисяч чоловік, Африці – 4 150 тисяч чоловік, Європі – 390 тисяч чоловік, Південній Америці – 392 тисячі осіб, Північній Америці – 312 тисяч чоловік , а сумарні втрати ВВП – 8% або близько 100 трл доларів.

На жаль, цю загрозу намагаються приховати фармацевтичне лобі та багато виробників. Але незважаючи на активний опір зацікавлених сторін ринку, ще в 2006 році Євросоюз виніс заборону на їх використання в тваринництві для профілактики і стимуляції росту. Розробили та впровадили спеціальну систему маркування продуктів, з антибіотиками вони вирощені або без.

Крім того, близько 47 держав усвідомлюють наслідки від використання і планують відмовитися від них. Найбільші виробники м’яса і представники світових мереж громадського харчування також заявили про перехід на м’ясо, вирощене без антибіотиків!

ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” – українсько-голландське підприємство, входить до п’ятірки найбільших виробників курячого м’яса в Україні, займаючи близько 6% ринку. До інфраструктури птахофабрики входять 100 пташників, розташованих на 11 майданчиках із вирощування птиці, забійний цех і комбікормовий завод, а також землі для вирощування кормів. Підприємство має сертифікат ISO 2200:05 та реалізує принципи HACCP у виробництві сировини та готової продукції.

Наприкінці 2017 року птахофабрика випустила на український ринок унікальний продукт – куряче м’ясо без антибіотиків і стимуляторів росту під брендом “Епікур”, а в 2019 році розпочала будівництво нового цеху переробки м’яса вартістю EUR38 млн.

Автори петиції закликають громадян не залишатися байдужими до цієї проблеми і підтримати пропоновану петицію.

Антибіотикорезистентність – це проблема вирішувати яку необхідно спільно – державі, суспільству і бізнесу.