Без співпраці з Україною: переозброєння російської армії може сильно “провиснути”
Без співпраці з українським військово-промисловим комплексом може потерпіти крах вся амбітна програма переозброєння російської армії
Про це йдеться в статті російської редакції Радіо “Свобода”, повідомляє “Українська правда”
Проголошена в 2011 році президентом Володимиром Путіним масштабна програма переозброєння, особливо в частині ядерного та авіаційного переоснащення, “провисає без України.
Так, найгрізніща російська зброя – ядерні ракетні комплекси Р-36М УТТХ/Р-36М2 “Воєвода” (відомі на Заході як “Сатана”) – розроблені в Україні в дніпропетровському КБ “Південне”.
Це ж КБ в 1983 році модернізувало ракету.
Система управління до цих комплексів була розроблена на харківському НВО “Електроприлад”.
Серійно ракети вироблялися на дніпропетровському заводі “Південмаш”.
“Саме ці ракети донині складають значну частину – близько 15 відсотків – російських важких МБР шахтного базування, які несуть до 45 відсотків “наземних” боєголовок”, – йдеться в статті
Обслуговують ці ракети донині українські фахівці, що дозволяло вже неодноразово продовжувати гарантійні терміни експлуатації.
Російське керівництво має намір частково замінити “Сатану” до 2018-2020 року новою системою “Сармат”, але поки реальної альтернативи старим ракетам немає.
“Український” список поповнює і ракетний комплекс УР-100Н з шістьма роздільними бойовими частинами (за класифікацією НАТО SS- 19 Stiletto).
Його система управління розроблена також на харківському “Хартроні” (шість польотних завдань).
“Хартрон” також розробив систему управління і для шахтної пускової установки підвищеної захищеності “ОС” – для ракет комплексу УР-100Н.
Крім цього, “Хартрон” – розробник систем управління вже космічних ракет-носіїв “Енергія”, “Дніпро”, “Стріла, “Рокот”, “Циклон- 4”, систем управління цілого ряду космічних апаратів і супутників.
А космічні ракети-носії “Зеніт” Росія закуповує у “Південмашу”.
До списку можна додати і комплекс “Тополь-М” (ТР-2ПМ2), система прицілювання для якого розроблена на київському заводі “Арсенал”.
“Російська програма ядерного переозброєння нині “злегка” провисає: ракети в шахтах старіють, а їх термін експлуатації продовжувати до нескінченності неможливо… Тому складно зрозуміти, як у справі створення нових важких рідинних МБР Росія зможе обійтися без дніпропетровських ракетників”, – йдеться в статті.
Майже вся програма російського вертольотобудування зав’язана на двигуни запорізького об’єднання “Мотор Січ”.
“Схожа ситуація і з газотурбінними двигунами миколаївського держпідприємства НПК газотурбінобудування “Зоря”-“Машпроект”. Саме ними планували оснастити надводні кораблі російського ВМФ нових проектів”, – пише видання.
За матеріалами pravda.com.ua
