Азаров згадується у давньому юдейському пророцтві

(Розгадка містичних таємниць биндочок і ножиць Миколи Яновича)

Напевне, має бути у країні людина, яка своєю активною, неспокійною діяльністю підтверджує те, що влада розповсюджує серед своїх же громадян думку: в країні «усьо у порядку!» Стільки всього будується, робиться, кладеться, накладається, закладається, відкривається, що аж і ніколи йому, Всеукраїнському старості, українську мову безповоротно довчити, або ж до паспорта зазирнути. Без кінця-краю відбуваються якісь нові та нові пАкращання, причому в усіх регіонах одразу! Ледве встигають у супровідного кортежу та літаків мотори вистигнути – і в дорогу! Головне – ножиці не забути поспіхом. Це головний робочий інструмент Миколи Яновича останнім часом, та й не дивно, бо держава в такий рух прийшла, у такий рух, що аж зашпори в голову заходять. І чого б це? Вибори, чи що, якісь?

Зате до чого ж приємно отак увечері після «Фейсбуку» поГУГЛити на тему: «Азаров відкрив…» І одразу стає зрозумілим, що найголовніший відкривач усього-усього в державі все ж таки він. Бо лише тиркнеш курсором у віконце «пошук» – і повідомлення йдуть лавиною: «Азаров відкрив міст…» (досі по ньому ніхто не їздить), «Азаров відкрив дорогу…» (відкрив, а її на півмісяця закрили – для «додєлок»), «Азаров відкрив завод…» (дружбан із Партії регіонів, хазяїн насіннєвого заводу, піарився перед виборами до парламенту), «Азаров відкрив станцію метро…» (яку почали будувати ще за царя Пань… тобто Омельченка), «Азаров відкрив центр…»

Теплицю, перинатальний центр, базарний ряд, склад… Ще щось таке було… Чи то басейн, чи то парк, чи, може, громадський туалет, уже й не пригадаєш…

О! Ще він відкрив «Гарячу лінію», куди з усіх сил мали жалітися підприємці. Ну сюди вже жалітися нікому, адже підприємці, як клас, зникли після урядових і парламентських податкових реформ і наказів.

І скрізь – ножиці, червоненькі биндочки… Можливо, й мозолі вже на пальцях. Але він насправді у нашій хирлявенькій незалежній історії поки що один такий. То є свята правда! Бо, якщо озирнутися, то ще ніхто з діячів подібного масштабу за усього-на-всього три коротеньких роки такого не понавідкривав!

Ну он Юля відкрила пару разів щось малозначуще, чи то станцію електричну, чи то салон якийсь. Та й коли їй було – від Ющенка відбивалася. А той взагалі відкривав щось таке, що на голову не налазить. Ну пам’ятники Голодомору – то святе, а от все решта… «Ющенко відкрив очі ізраїльтянам на ОУН-УПА», «Ющенко відкрив готель зятя та ресторан…», «Ющенко відкрив чудовисько – «найновішого хохла…», «Ющенко відкрив кримський фронт на допомогу Саакашвілі…» Ну, що це за відкриття, тьху!

А Всеукраїнський староста лише все дуже корисне та соціально-економічне відкриває. Биндочки ріже, напевне, ціла скриня з них вже накладена. Але така вже його доля.

Узагалі саме прізвище Азаров має дуже давню та гарну історію, незлу таку собі. Сягає аж до Стародавньої Іудеї, можливо, від імені «Азар», що означає – «Бог допоміг». Може, й допоміг. І досі допомагає. А ще існує «Сонник Азара» – один із найстародавніших єврейських сонників, вважається дуже точним.

Так от за цим самим сонником, якщо уві сні присняться НОЖИЦІ, то це означає «скандал, розлад у родині». От і думай тепер…