Азаров запропонував губернаторам позичити “грошенят на зарплати” бюджетникам
Розкішна економічна новація від головного теоретика «покращення» – спочатку забрати у регіонів гроші, а потім запропонувати позику. Нобелівські лауреати з економіки тихесенько обтікають у куточку. Геніальність нової гіперекономічної теорії Миколи Яновича полягає в тому, що позика своїх же коштів є таким собі «упереджувальним заходом»
Лекція відбулася на засіданні уряду. Розмірковуючи над причинами масових невиплат зарплат працівникам бюджетної сфери, прем’єр-міністр філігранно звалив відповідальність зі свого Кабміну на голови тупуватих в економічних чудасіях губернаторів. Мовляв, зарплату не платять через неефективність роботи місцевих чиновників. Дивно, щоправда, – виявляється, що останні неефективно працюють синхронно по всій Україні. Але то дрібниці.
«Проблеми, які виникають із фінансуванням і виплатою заробітної плати в окремих регіонах, переважно свідчать не про глибину бюджетних проблем, а про те, що не вжито заходів із упередження», – заявив Азаров, явно намагаючись увести губернаторів у стан трансу. У цьому стані основною мантрою для повторення є формула про маленьку глибину бюджетних проблем. Про повну їхню відсутність Микола Янович казати не насмілився, бо правда є його головним життєвим принципом.
Тож губернатори повірили. І от тоді й дізналися про нову економічну стратегію: «Якщо на території в певний період не вистачає коштів на оплату праці – є можливість, наприклад, узяти бюджетну позику», – не заглядаючи до папірця, мовив Азаров чистою українською.
Гіпнотичний вплив був настільки сильним, що жоден з очільників областей не нагадав видатному економістові сучасності про існуюче економічне чудо – що гроші регіонів спочатку ретельно вичищаються з місцевих бюджетів у кабмінівський «общак». Тобто якби їх не забирали на потреби всепереможного покращення, то вони у місцевих бюджетах були б, отже, була б і зарплата бюджетникам. А так виходить, що губернатори зараз мусять позичати у Миколи Яновича свої ж гроші. З погляду пересічного громадянина – повна дурня…
Але дурнею воно здається, доки немає теоретичної бази, а про неї Микола Янович потурбувався заздалегідь, озброївшись терміном «упереджувальний захід». Тобто позичати у чужого дядька свої ж гроші – це дурня, а застосовувати «упереджувальні заходи» – це вже економічна теорія.
Є надія, що губернатори правильно зрозуміли натяк прем’єра. І після його слів: «Є факти навіть виникнення «нових» боргів перед працівниками. Це недопустимо» – вишукувались у чергу за позиками.
Позичати будуть багато: за даними Держкомстату, станом на серпень 2013 року заборгованість становила близько мільярда гривень. Ось тільки цікаво, чи продуманий фінал цього економічного бліцкригу. Адже позику доведеться повертати, бо Микола Янович не меценат. Тобто знову-таки із місцевого бюджету вигрібати, і це не враховуючи «звичайних» перерахувань до бюджету державного. Отже, проблеми знову виникнуть?
Хоча тепер губернатори вимагатимуть позик заздалегідь – аби втілити теорію «упереджувальних заходів». Цікаво, як довго протримається ця непересічна схема?
