Антикорупційні потуги влади: чиновники слідкуватимуть один за одним

«ПіК» уже писав про небезпеки для звичайних громадян (не чиновників!) нового антикорупційного закону. Проте наші політики не припиняють спроб і далі піаритися на цій показовій боротьбі.  Показово, що боротьбу з цим ганебним явищем демонструють усі політичні сили…

Запрацює закон Паркінсона

Насамперед, розповімо про героїчну антикорупційну боротьбу влади – з поваги до останньої. Четвертого вересня на засіданні Кабміну була ухвалена постанова «Питання запобігання та виявлення корупції». Як пояснила міністр юстиції Олена Лукаш, для цього планується обов’язково створити підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції в органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери їхнього управління, у межах загальної чисельності відповідних державних органів. Відповідні підрозділи рекомендується утворити і в органах місцевого самоврядування.

Уповноважені підрозділи або особи з питань запобігання та виявлення корупції займатимуться перевіркою задекларованого майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру, а також здійснюватимуть контроль за дотриманням законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Окрім цього, потрібно привести низку урядових постанов у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики». Зміни дозволять запровадити антикорупційну експертизу нормативно-правових актів органів виконавчої влади.

Отже, влада розраховує, що корупцію долатимуть одні чиновники, які перевірятимуть декларації про доходи інших чиновників і плоди їхньої нормотворчості. Але згадаємо висновки із закону Паркінсона:

1) чиновник прагне множити підлеглих, а не суперників;

2) чиновники створюють один одному роботу.

Тому хоча поки що планується створити антикорупційні підрозділи у межах загальної чисельності відповідних органів влади, все одно немає гарантії, що з часом чиновники-контролери не доведуть необхідність збільшити чисельність антикорупційних підрозділів. Окрім того, «пішки» не зможуть контролювати високе начальство, тож доведеться подбати про чималенькі посади контролерів. І про відповідні оклади також… І запрацює закон Паркінсона на повну силу!

А ще врахуйте, що роботу чиновників-контролерів також хтось повинен контролювати…

Законопроект, що провалився

Опозиція влітку також не сиділа склавши руки. Гігант опозиційної протестної думки Арсеній Яценюк за час парламентських канікул спромігся підготувати на початок нового політичного сезону свій законопроект «Про антикорупційну перевірку чиновників усіх рівнів». Не забувши віддати належне Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року та Національній антикорупційній стратегії на 2011–2015 роки, затвердженій Віктором Януковичем у жовтні 2011 року, Арсеній Петрович водночас обурюється незмінно низькими позиціями, що посідає Україна в різноманітних корупційних рейтингах.

На думку розробника, це пояснюється відсутністю у керівництва держави політичної волі впроваджувати і реалізовувати дієві заходи запобігання та протидії корупції, а також високим рівнем корумпованості серед осіб, які здійснюють державну владу чи працюють у місцевому самоврядуванні. Перевіряти функціонерів і чиновництво на предмет корумпованості мають широко: від Президента України, спікера Верховної Ради, прем’єр-міністра – до посадовців і службовців інших органів державної влади. Щоправда, на цьому тлі виникає питання, як при таких намірах Арсеній Яценюк не посприяв перевірці своєї декларації про доходи громадським рухом «ЧЕСНО»… та не будемо про сумне.

Краще вже про веселе: адже центральним моментом опозиційного проекту є… Національне антикорупційне бюро, якого в Україні ще немає – його лише пропонується створити! Навесні цього року всі лідери троїстої опозиції – не тільки Арсеній Яценюк, але і Віталій Кличко, й Олег Тягнибок також намагалися провести через парламент законопроект «Про Національне антикорупційне бюро». І не завершилося це нічим добрим: депутати проект успішно провалили.

Тоді хто ж втілюватиме у життя антикорупційні розробки опозиції (хоча б ту ж таки перевірку декларацій)?! О-о-о, то є величезна таїна за сімома печатками…

Змінити принципи

Дуже не хочеться повчати владу (бо раптом зародитися крамольна думка, як би таким розумним журналістам та й помінятися місцями з посадовцями), проте могли б порадити законотворцям чудовий сатиричний роман Ільфа і Петрова «Золоте теля». Згадаймо, в чому полягав феномен інженера Корейка: накравши повну валізу грошей (аж мільйон), він водночас не міг зробити з цією сумою абсолютно нічого путящого! Й Остап Бендер, який таки винайшов спосіб цей мільйон відняти, теж нічого не міг.

А чому?! Та тому, що ніхто тоді не займався такими дурницями, як декларування доходів. Натомість підвищені витрати відразу стали б помітними, і Корейка з Бендером взяли б за м’яке місце.

Отже, читайте класику, іноді це корисно!