Агресія Путіна допомагає CША та ЄС створити зону вільної торгівлі
Переможець конфлікту навколо Криму уже визначений: трансатлантичне партнерство. Вашингтон і Брюссель ще ніколи не демонстрували такої єдності – угода про зону вільної торгівлі між США та ЄС знову отримала шанс, – упевнена Deutsche Welle
Угода посилить Альянс
За гучними дебатами щодо України у ЄС та США потроху відновлюється тема запланованої між ними угоди про зону вільної торгівлі. Трансатлантична торгівля “без перешкод” важлива як ніколи, вважає американський конгресмен-республіканець Чарлз Дент. “Я думаю, ми повинні скористатись цим моментом заради агресивного поступу щодо угоди про зону вільної торгівлі між США та ЄС з тим, аби досягти єдності в цьому питанні”, – заявив член американського Конгресу. За його словами, важливо посилити економічний альянс у ці критичні часи. “Більш тісний економічни зв’язок може стати в нагоді нашій стратегії безпеки та ізолює пана Путіна економічно”, – наголосив Дент.
У США та ЄС – 50% світового ВВП
Починаючи від минулого літа, Сполучені Штати та ЄС ведуть переговори про скасування торгових мит та інших перешкод у розвитку торговельно-економічних відносин. Йдеться, зокрема, про стандарти безпеки, технічні вимоги та правила конкуренції. За оцінками Єврокомісії, зона вільної торгівлі між Сполученими Штатами та ЄС охопить 800 мільйонів споживачів, на неї припадатиме половина сукупного світового обсягу ВВП. При цьому вона стане найбільшим економічним простором у світі, адже третина світових торгівельних потоків зосереджені на США та Євросоюзі. Згідно з прогнозами експертів, угода про вільну торгівлю допоможе збільшити ВВП Євросоюзу на додаткові 0,5 відсотка в рік.
Сумніви Європи
Утім, перешкод на шляху до трансатлантичної ЗВТ ще немало. За минулі місяці по обидва боки Атлантики зросли сумніви та опір щодо цієї угоди. Критики скаржаться, що перемовини відбуваються недостатньо прозоро. Захисники довкілля та прав споживачів побоюються, що будуть порушені стандарти, які вони відстоюють, оскільки на європейський ринок потраплять із США гормональне м’ясо, генмодифіковані продукти й “хлоровані” американські курчата.
Американці та європейці демонструють різні підходи й щодо безпеки даних, захисту інвестицій та регуляторних функцій держави. “Поєднати ці правила між собою не так вже й просто, – вважає німецький посол у Вашингтоні Петер Аммон. – Ми не можемо не звертати увагу на те, що маємо різні уявлення і бажання з окремих питань”.
Захист фірмових продуктів
Американці наполягають на вільному доступі на ринок ЄС своєї аграрної продукції. На те, як при цьому захищатимуть свої інтереси європейці, вони дивляться щонайменше здивовано. “У Франції та Італії, наприклад, є люди, які готові захищати місцеві страви й продукти харчування. Щодо болонської ковбаси чи сиру “Пармезан” вони вперто наполягають на своїх умовах”, – каже Дент.
Дешеві підробки “Made in USA” не можуть використовувати оригінальні європейські найменування, кажуть натомість у ЄС. Тож не дивно, що після останнього раунду переговорів стосовно зони вільної торгівлі багато хто виявився особливо розчарованим: американці, здається, не готові до такого широкого скасування торговельних бар’єрів, як собі це уявляють європейці.
Газова атака
Водночас США тиснуть на газ в іншому питанні. “Ми повинні говорити про експорт америкаського газу до ЄС”, – вважає республіканець Дент, який є членом підкомітету з питань зовнішньої політики. На його думку, американці повинні допомогти Європі звільнитись від залежності від російського газу.
Уже за шість років США сподіваються перетворитись на світових лідерів за обсягами експорту енергоносіїв, посунувши країни Близького Сходу. Застосовуючи нову технологію видобутку газу – фрекінг, – американці планують видобувати більше блакитного палива, ніж споживають. Особливо в республіканському таборі гучно лунають вимоги на адресу Обами нарешті дозволити спорудження експортних терміналів. Згідно з американським законодаством, експорт нафти і газу із США дозволяється, однак, тільки в ті країни, які пов’язані зі Сполученими Штатами зоною вільною торгівлі.
Тож підписання трансатлантичної угоди уможливить вивезення газу із США до Європи.
Економіка плюс геополітика
На думку Александра Прівітейра, директора економічної програми Американського інституту сучасних німецьких досліджень Університету Джона Гопкінса у Вашингтоні, ця угода – вже не суто економічний пакт. “Очевидно, що мають місце стратегічні й політичні компоненти, які зближують США та Європу. Здається, це навіть важливіше, ніж скасування митних тарифів чи узгодження стандартів”, – наголошує експерт.
Перешкода: скандал з АНБ
На думку Дента, існує ще одна перешкода на шляху зближення. “Ми повинні говорити про Агентство національної безпеки (АНБ) та зловживання, які певно мали місце”, – вважає він. Однак, що ще можна додати? Здається, ідея про укладення “шпигунського договору”, котра виникла у зв’язку із прослуховуванням американцями телефону канцлерки Анґели Меркель, уже знята з порядку денного.
Однак справжня небезпека може заскочити з-поза меж західного альянсу. “Як от це сталось тепер, – каже американський конгресмен Дент. – Ми повинні бути готовими до захисту та не можемо допустити, що дебати навколо АНБ відволікуть нас від більших загроз”.
Прискорювач Путін
Ще кілька тижнів тому тема трансатлантичного партнерства й укладання угоди про зону вільної торгівлі була на межі зриву. За час московських маневрів у Криму вона набула нової ваги, вважає посол Аммон. “Я думаю, стратегічне значення трансатлантичного партнерства стає зрозумілим саме за таких обставин”, – наголосив він.
Американські спецслужби також роблять ставку на таке партнерство: скандал навколо АНБ залишатиметься темою в Брюсселі, але тільки для збереження обличчя, підставою ж розірвання відносин, дякуючи Путіну, ця проблема вже не стане. Занадто високими є ставки.
