Адвокати «Доктора Пі» стверджують – справа розвалюється

В інформагенції УНІАН відбулася прес-конференція адвокатів Андрія Слюсарчука, відомого як «Доктор Пі», якого звинувачують у тяжких злочинах – шахрайстві та навіть вбивствах.

Адвокати Андрія Слюсарчука стверджують – справа розвалюється, факти звинувачення не підтверджуються, свідки відмовляються від показів і заявляють про тиск з боку слідства. Справа є наочним прикладом вибіркового правосуддя. Захисники зробили наступну заяву.

Як відомо, А.Слюсарчук вважався феноменальною людиною завдяки численним демонстраціям можливостей пам ’ яті – він поставив рекорд із запамятовування 30 мільйонів цифр після коми в числі Пі та обіграв у шахи програму «Рибка». Слюсарчук має титул професора-нейрохірурга. Однак після серії публікацій львівської газети «Експрес», де стверджувалось, що Слюсарчук не має освіти і не є лікарем а всі його рекорди є театральною постановкою, його було названо злочинцем і вбивцею. Ці публікації призвели до арешта Слюсарчука, слідство вела Генеральна прокуратура, справу нині розглядає Сихівський суд м. Львова.

Але вже початок судового процесу приніс багато сюрпризів – свідки, які, на думку звинувачення мали підтвердити нефаховість Слюсарчука, почали свідчити на його користь, підтверджуючи його лікарський фах та кваліфікацію нейрохірурга.

На даний час допитані більшість свідків – лікарів, які брали участь у проведенні Слюсарчуком А. Т. операцій після яких хворі померли, однак стверджувати що саме дії Слюсарчука А. Т. є безпосередньою причиною смерті пацієнтів, не можна.

Ось кілька прикладів (це епізоди, по яких слідство інкримінує Слюсарчуку найважчі статті).

По епізоду проведення операції неповнолітній В. у м. Чорткові лікарі показали, що дівчинка поступила з підозрою на струс головного мозку, однак при аналізі ренгенознимків голови перелому основи черепа виявлено не було, дівчинку помістили в дитяче відділення Чортківської ЦРЛ у свідомому стані. Вночі, під час сну вона впала в кому, відмовило серце та припинилось дихання. Було діагностовано клінічна смерть. Дівчинку реанімували, але до свідомості вона так і прийшла. Викликана з Тернополя санавіація відмовилась транспортувати хвору до спеціалізованого закладу, оперувати хвору на місці також не хотіли, покликаючись на важкий стан остатньої. Фактично, лікарі залишили її помирати, жоден з них не взяв на себе відповідальність, щоб бодай спробувати виправити ситуацію, яка була спричинена помилкою в діагностуванні черепно – мозкової травми.

Слюсарчук А. Т. не відмовився, він прибув до Чортківської ЦРЛ, (до речі, згідно показів лікарів викликав його батько пацієнтки, однак батько це категорично заперечував). Очевидно, все ж ідея викликати Слюсарчука А. Т. належала комусь із лікарів. Прибувши на місце Слюсарчук А. Т. оглянув хвору, оглянув ренгензнимки голови і виявив перелом основи черепа, який пропустили лікарі, що першими оглядали В. Правильно встановив діагноз – ЧМТ, перелом основи черепа, субдуральна гематома.

Консіліарно (до речі одноголосно) було прийнято рішення іти на операцію, яка за одностайною оцінкою лікарів була «операція відчаю», адже головний мозок дитини був на той момент уже мертвим.

За свідченнями ліікарів, Слюсарчук А. Т. без комп’ютерної томографії, за допомогою візуального огляду пацієнта, при відсутності будь – яких рефлексів вірно визначив місце  локалізації субдуральної гематоми, здійснив грамотно краніотомію і видалив цю гематому разом із дендритом (функціонально мертвою тканиною).

На жаль, пацієнтка померла, але вижити після того, як невірно діагностовано, а вірніше взагалі не було діагностовано травма головного мозку, яка призвела до розриву судин під твердою оболонкою мозку, що призвело до накопичення крові у просторі між твердою оболонкою та мозком, практично нереально. Гематома вчасно не була виявлена і набиралась протягом декількох годин, призвела до тиску на мозок, відбулось вклинення довгастого мозку, і це очевидно послугувало, тому, що зупинилось серце та дихання, адже саме в довгастому мозку і знаходяться центри, які відповідають за їх роботу.

Усі ці події відбулись задовго до приїзду Слюсарчука А. Т., він не мав до них жодного відношення. То в чому він винен, – у тому що не побоявся використати навіть примарний шанс допомогти безнадійно хворій людині? Обвинувачення вважає, що правильною була поведінка лікарів санавіації, які просто відмовились оперувати безнадійного пацієнта.

З юридичної точки зору обвинувачувати в цьому епізоді Слюсарчука А. Т. у умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, а тим більше, що його дії спричинили смерть людини, абсолютно невірно.

Епізод лікування ним хлопчика П. в місті Славуті нагадує попередній за одним винятком. Слюсарчук А. Т. не проводив операцію по трепанації черепа. Він провів тільки повторну ревізію рани. Більшість лікарів вважає, що його дії були цілком виправдані, оскільки стан хлопчика після першої операції не покращувався. Як вірно припустив Слюсарчук А. Т., причиною цьому було те, що кров у субдуральному просторі продовжувалась набиратись. Під час ревізій він видаляв згустки цієї крові, це підтверджують лікарі, які йому асистували. Усі рішення щодо проведення ревізій приймались знову ж таки консіліарно, жодних зауважень з боку лікарів, (наголошуємо – там були присутні нейрохірурги) не поступало. Окремих думок вони не висловлювали, на момент проведення цих консиліумів усі були впевнені у необхідності проведення повторних ревізій. Окремо треба наголосити, що при ревізії серйозних оперативних втручань не відбувається, рану відкривають і оглядають, при необхідності видаляють кров, потім знову зашивають.

Хлопчика, на жаль врятувати не вдалось, але хотілось би знову ж наголосити: проводячи дані маніпуляції, Слюсарчук А. Т. щиро бажав врятувати дитину а не «умисно спричиняв тяжкі тілесні ушкодження». Питання умислу є ключовим при кваліфікації дій особи по спричиненню тілесних ушкоджень.

Фактично, аналогічні покази є і по інших епізодах, всюди були присутні інші лікарі, рішення приймались консиліарно, стан хворих був вкрай важким, ще до приїзду Слюсарчука А. Т. Відносно хворого К., взагалі висновок експертів вказує на відсутність причинно-наслідкових зв’язків між смертю пацієнта і діями Слюсарчука А. Т., однак, на думку обвинувачення, він все одно «умисно наніс тяжкі тілесні ушкодження».

Окремою групою стоять злочини, які на думку обвинувачення були скоєні Слюсарчуком А. Т. під час його працевлаштування у різного роду установи по підробленим документам. По даній категорії справ давно є відпрацьована судова практика, яка узагальнена в Постановах пленуму ВСУ. Згідно зазначеної практики, використання підроблених документів при працевлаштуванні не утворюють складу злочину шахрайства, тобто ч. 1 ст. 190 КК України. У випадку виявлення даних діянь їх слід кваліфікувати ч. 4 ст. 358 КК України.

Але це для всіх, для Слюсарчука А. Т. – чомусь інше мірило у кримінальній відповідальності, він вибраний, він відповідає за шахрайство, де усі інші відповідають по м’якшими статтям, або і взагалі не відповідають, а просто тихенько йдуть.

Така сама ситуація і із тяжкими тілесними ушкодженнями, адже її ніколи не інкримінують лікарям, з дипломами ці лікарі чи ні. Їхні дії завжди охоплюються іншими, м’якшими статтями КК України.

Це все дає підстави говорити про вибіркове правосуддя у цій окремо взятій справі, справі Доктора Пі. Чомусь всі звикли, що «вибірково» у нас судять тільки опозиційних політиків, які звісно ні в чому не винні, настільки не винні, що з них вже пора ікони писати. Так от, вибіркове правосуддя у нас поширене не тільки при розправах з політичними ворогами, воно можливе і при провадженні у справах менш «вагомих» для демократій і громадянського суспільства.

У справі Доктора Пі кримінальний закон використовується інакше ніж у інших аналогічних справах, провадження справи у суді відбувається також по інших правилах. Про заставу мови не може бути, адже це «резонанс», докази беруться до уваги тільки в тій частині, в якій вигідно обвинуваченню, як тільки свідок починає говорити, що його покази невірно зафіксовані на досудовому слідстві, а подекуди просто дописані, свідку неодноразово в різкому тоні нагадують про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень. Випадків відмови від показів у цій справі є чимало, один свідок взагалі заявив, що його ніхто не допитував, а підпис на протоколі допиту підроблений. Жодної реакції з боку прокуратури.

За великим рахунком мова йде не про Слюсарчука А. Т., а про проблему вибіркового правосуддя в Україні. Закон має бути для всіх один. По одному і тому ж закону слід судити і серійного вбивцю і політичного опозиціонера, як перший так і другий має право на однакове застосування кримінального та кримінально процесуального закону. У цьому і є квінтесенція справедливості. У цій справі її немає.

Незабаром ПіК надасть читачам повну відео-версію прес-конференції та ексклюзивні коментарі адвокатів