Київські вчителі взяли Лютізький плацдарм
Цього року відзначаємо 70-ту річницю звільнення Києва від фашистських загарбників. У 1943-му під столицею відбулася одна із наймасштабніших і найкривавіших битв у світовій історії
Неможливо навіть оцінити кількість загиблих (історики наводять дані про 1,7 та 2,7 мільйона людей). Обхідний маневр 38-ї армії з Лютізького плацдарму вирішив успіх київської операції. Сьогодні на місці кривавих боїв знаходиться Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році». Меморіальний комплекс у селі Нові Петрівці відвідало понад 10 мільйонів осіб із 85 країн світу. Вчителі столиці та Київської області часто привозять сюди учнів, організовуючи зустрічі з ветеранами. У школах Києва діє 77 музеїв, що висвітлюють події Другої світової, але завжди краще торкнутися частинки тієї історії, що ще лишилася на місцях бойових дій.
19 червня у музеї-заповіднику «Битва за Київ у 1943 році» на героїко-патріотичний зліт зібралися керівники навчальних закладів Києва. Своєрідна репетиція відзначення 70-ї річниці відбувалася в рамках акції освітян столиці «Галерея великих перемог». Майже 700 директорів шкіл і представники управлінь освіти районних у місті Києві адміністрацій взяли участь в інтелектуальних конкурсах, долали «Смугу перешкод», готували страви воєнно-польової кухні. Команди директорів готувалися до зльоту дуже ретельно. На території комплексу облаштували намети часів Великої Вітчизняної, дехто влаштував міні-виставки просто неба. Підібрали й форму, й оригінальну назву команд. Так, на зліт прибули «Дарницькі партизани», «Голосіївський спецназ», «Ескадрилья «Солом’янка» та «Святошинська гвардія». Кожна команда репетирувала пісні воєнних літ, які легко підхоплювали всі присутні.
Відповідальна за організацію зльоту директор Департаменту освіти і науки КМДА Оксана Добровольська пояснила, чому заходи із відзначення 70-ї річниці освітяни почали з того, що зібрали директорів шкіл…
«Для того, щоб навчити учнів, ми повинні самі через це пройти, – говорить Оксана Миколаївна. – Маємо згадати, як були учнями, що тоді чіпляло нас за душу. Тому ми почали з керівників. Якщо вони зможуть перейнятися духом перемоги, то правильно організують акцію у своєму навчальному закладі. Ми повинні вшанувати пам’ятники воїнів-героїв, згадати найкращі традиції відзначення Дня перемоги в Києві. У нас відбуватиметься також масштабний захід «Маю честь», де виступлять хлопці з розповідями про дідів, які пройшли війну».
У рамках «Галереї великих перемог» у всіх школах заплановано багато заходів. Це «уроки мужності», «уроки історії», де приділять увагу саме звільненню Києва. З жовтня проходитимуть зльоти пошукових загонів. А починати з директорів – то справді добра справа. Може, й не все зрозуміють їхні учні, які не виросли на фільмах Бикова та не знають легендарної фрази його героя «Будем жить!». Однак у директора-патріота не буває поганого колективу чи невдячних вихованців. Отже, є шанс, що пам’ятатимемо…
