Війна у ворожому тилу. Чому це так важливо?
Війна, яка ведеться на території агресора, вбирає в себе суттєвий потенціал змін. Це не тільки важливий стратегічний аспект, але й сильний психологічний інструмент, який може руйнувати стіни ворожості і сприяти шляху до перемоги.
З часу, коли розпочалася російсько-українська війна, пройшло майже десять років, переважна тривалість якої відбувалася на території України. Лише повномасштабна її фаза змінила ситуацію.
Подекуди на міжнародно визнаній території країни-агресорки відбуваються обстріли тих чи інших стратегічних об’єктів, а інколи й ведення повноцінних бойових дій. І їх інтенсивність поступово збільшується.
Особливо це помітно останнім часом. Так, за останні кілька днів з’явилася інформація про вибухи в таких містах Росії, як Бєлгород, Новоросійськ, Челябінськ, що могло бути наслідком ракетних атак ЗСУ. А у Грайворонському районі Бєлгородської області РФ бійцями ГУР, як повідомляється, було проведено спецоперацію аби «завдати ворогу втрат та погіршити його морально-психологічний стан». Мали місце й інші випадки.
Варто зазначити, що війна, яка ведеться на території агресора, вбирає в себе суттєвий потенціал змін. Це не тільки важливий стратегічний аспект, але й сильний психологічний інструмент, який може руйнувати стіни ворожості і сприяти шляху до перемоги.
Одним із ключових елементів цієї стратегії є поширення страху та невизначеності серед ворога. Здійснюючи обстріли і бойові дії на території агресора, армія демонструє, що жоден куточок країни не є безпечним. Це створює атмосферу невизначеності, що може впливати на психологічний стан населення та військових сил.
Історія відома численними прикладами, коли війна, переходячи на територію агресора, допомагала пришвидшити завершення конфлікту. Покажчиком цього може бути Друга світова війна, коли союзники почали здійснювати стратегічні бомбардування на території нацистської Німеччини, а також рушили на західні та східні її території, що створило необхідний тиск, суттєво підірвало її здатність вести воєнні маневри й сприяло кінцевій перемозі.
У сучасному конфлікті, такому як російсько-українська війна, перехід бойових дій на територію Росії може відігравати аналогічну роль. Це підсилює ефективність військових операцій та руйнує ілюзії безпеки в серці агресора.
Важливо розуміти, що цей стратегічний аспект має психологічні, політичні та військові виміри і його вплив може бути ключовим на шляху до завершення конфлікту та досягнення перемоги над агресором. Адже перехід війни на його територію може викликати паніку і страх серед його населення.
Зазначене, своєю чергою, може призвести до внутрішньополітичної нестабільності та недовіри до влади країни-агресорки (що особливо важливо у контексті президентської кампанії в РФ) й подальшого збільшення соціального та політичного тиску на неї, змушуючи її переосмислити свою стратегію.
Втрата контролю над власною територією також може призвести до економічного спаду і зниження внутрішньої стабільності. Політичні лідери можуть бути змушені виправдовувати свою діяльність перед громадянами та міжнародною спільнотою.
Окрім того, перехід війни на територію агресора може відкрити нові можливості для досягнення миру і стабільності у регіоні. Оскільки це може викликати необхідність міжнародного посередництва та, в кінцевому підсумку, дипломатичного врегулювання конфлікту.
Цілком вірогідно, що задля досягнення вищезазначеного, бойові дії все більше переноситимуться на територію ворога, завдаючи у його тилу нової шкоди як матеріального, так і морального характеру. Вочевидь, географія таких операцій може розширятися, зокрема покриваючи місто столичного значення — Москву, яка минулоріч вже відчувала на собі «гнів» українських БпЛА.
Слід наголосити, що прогресивна спільнота підтримує Київ в його намаганнях завдавати удару не лише по позиціям росіян на теренах України, зокрема окупованих частин, а й у тилу ворога.
Так, в МЗС Франції заявили, що Україна має право відповідати на агресію Росії та наносити удари по її території, зокрема по Бєлгороду. А також підкреслили, що Київ діє в рамках свого права на самооборону відповідно до Статуту ООН.
Радник-посланник місії США при ООН Джон Келлі, своєю чергою, під час екстреного засідання Ради Безпеки ООН, скликаного Росією через ситуацію у Бєлгороді, пояснив, що можлива атака на це місто є наслідком російської агресії проти України на чолі з режимом Владіміра Путіна. І що саме він повинен нести відповідальність за смерть громадян РФ.
Тож такого характеру бойові дії є абсолютно законними з точки зору ведення оборонної війни. І точно мають більшу імовірність наблизити перемогу України, аніж у випадку, якщо вестимуться лише на її території.
Позаяк, це має бути важливим сигналом для Кремля, що українці готові контрнаступати й роблять це досить вміло та майстерно. А, отже, точно переможуть в цій багаторічній і виснажливій війні.
Станіслав ЖЕЛІХОВСЬКИЙ, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник