Історія про те, як один проломистий чолов’яга сів із солідними людьми грати в карти і програвся вщент
Сюжет цього оповідання не тягне на рівень шекспірівської драми, скоріше він ближче до Салтикова-Щедрина із його історією “міста Глупова”. Тим паче, що цей гравець-невдаха саме із тих географічних координат, саме йому настирливо пропонували навчитись пристойно грати хоча б в дурня, а вже потім потихеньку оволодівати покером.
Так ні, нахабно вломився в джентльменський клуб з його віковими незмінними правилами, порушив традиційну тишу, заволав: “Хто проти мене? Сідайте! Я вас навчу грати! Заскорузли ви тут в своєму псевдоблагодійному консерватизмі! Розтрощу, обіграю всіх, виходь на герць!”.
Джентльмени спочатку поблажливо посміхнулись (не таких пройдисвітів бачили на своєму шляху), спробували поплескати забіяку по плечу і тихенько витурити за двері. Останній не на жарт розійшовся, уперся, почав погрожувати зброєю. Членів клубу це розлютило: “Хочеш грати з нами? Come on! Давай! Ставки найвищі — ти сам їх підняв за хмари! І правила будуть наші!”.
І гра розпочалась. На руках у джентльменів такі непереможні козирі, як вікопомні моральні цінності — повага до особистості, до неухильного дотримання встановлених правил гри (Rule of Law), обов’язкова ротація на системній основі керівництва їхнього клубу, врешті-решт неймовірна економічна, науково-технологічна, військова перевага над цим зайдою. А що в нього? Хворобливі амбіції, фантастичних розмірів маячня про свою якусь унікальність, особливо месіанську роль в нашому світі, який живе і буде жити за абсолютно іншими нормами. До того ж, виявилось, що гравець досить бідний, майже голий і босий, з невпорядкованим, далеким від здорового глузду життям. “Глибинний народ”, який “обрав” його на довічне царювання побивається, страждає, а найрішучіші холопи сьогодні навіть тікають за межі “міста Глупова”. Вже понад 200 тис. Є правда, одна серйозна проблема. Від покійного “предка” у спадщину залишилась зброя і не проста. Тут є над чим подумати, хоча в цілому результати гри визначено.
І тут мені на пам’ять прийшла теорія відомого британського вченого-географа,одного із батьків фундаторів сучасної політології, до речі, засновника Лондонської школи економіки Гелфорда Джона Маккіндера про відкриту ним “Heartland” – (серцевину Землю). Професор географії Оксфордського університету Г.Д.Маккіндер описав цю частину планети яка, на його думку, охоплює землі від Уралу і далі на Схід, тобто сибірський і далекосхідний краї. Там міститься вся таблиця Менделєєва і деякі її суттєві “клітинки” — рідкісні метали — із значним запасом. Хто розумно розпоряджатиметься нею, той зробить народ того краю найзаможнішим і найщасливішим. Але як фактично той народ там живе, теж добре відомо. Our regrets! Далі. Згідно із цією ж теорією, хто буде панувати в Центрально-Східній Європі, той буде панувати над “серцевиною Землею”, хто буде панувати над “серцевиною Землею”, той буде панувати над Світовим Островом, тобто Світом!
Проста, залізна британська логіка. Не посперечаєшся. Але це ж потрібно було зробити для вищезгаданого гравця, скористатись своїми природними багатствами. Не ломитись в двері клубу його високодостойних членів з лайкою та погрозами, презирством і неповагою до їх способу життя, а розпорядитись так, щоб ці “свої козирі” конвертувати в добробут свого люду, навчити його жити за цивілізаційними нормами, а не крокувати “вперед”, повернувши голову назад. В того ж таки Г.Д.Маккіндера є книга “Британія і британські моря”, в якій він описав свою батьківщину як “вугільну брилу, оточену рибою”.
Чим оточений кузбасько-керемеровський вугільний басейн і прилеглі території нездійсненної “серцевиної Землі”?
Можливо, якась частина шведської та фінської громад і бажали в минулі десятиріччя щоб їх країни вступили до НАТО, проте переважну більшість влаштовувала політика нейтралітету. Повномасштабна агресія рф проти нас, брутальне порушення всіх існуючих багатосторонніх та двосторонніх договорів, підписантом яких є кремль із зобов1язанням бути гарантом територіальної цілісності моєї країни, радикально змінили позицію Стокгольму та Гельсинки. Негайно, по прискореній процедурі під безпекову парасолю НАТО! А це, крім іншого, 2500 км нового кордону між рф та цим оборонно-політичним альянсом. Як кажуть, пішов по вівці, повернувся стриженим. А наша заявка до вступ до НАТО по цій же процедурі ще одна перемога нашої дипломатії на найвищому політичному рівні, яка абсолютно вірно відображає запит суспільства і водночас ще один доказ безглуздої, невиправдано злочинної політики москви. А географічна відстань між рф та США на Сході менше 100 км. Тепер ця “брила” оточена далеко “не рибою”.
І на останок. Нагадаю Г.Д.Маккіндера — “хто буде панувати в Центрально-Східній Європі, той …”. Далі продовжувати не буду. Тому що ми тут розходимось із британським вченим. Ми не будемо панувати в ЦС Європі, а відтак володіти “серцевиною Землею”, а відтак Світовим Островом і далі Світом. Ми просто будемо в Центрально-Східній Європі де нас розмістив Всевишній, будемо заможним, успішним, шанованим, авторитетним партнером з нашими близькими і дальніми сусідами, повноправним членом клубу вищезгаданих джентльменів.
Борис ГУМЕНЮК, доктор історичних наук, професор, Надзвичайний та Повноважний Посол України